о ф ╕ ц ╕ й н и й   в е б - п о р т а л   м ╕ с т а   п р и л у к и
ukrainian english russian
додому пошта

Символ╕ка


В╕дпов╕дно до ст. 23 Закону Укра╖ни “Про м╕сцеве самоврядування в Укра╖н╕” р╕шенням 19 сес╕╖ м╕сько╖ ради 23 скликання затверджено геральдику м╕ста: герб ╕ прапор.


    


Герб – чотирьохкутний продовгуватий щит, в якому нижн╕ кути кругл╕ ╕ на нижньому кра╖ на середин╕ гостре п╕двищення.
В щиту, в голубому кол╕ бичача золота голова з золотими рогами, зл╕ва в праву сторону золотою кривою шаблею пронизана так, що к╕нець шабл╕ навск╕с у правому вус╕ стирчить.


    


Прапор м╕ста – це прямокутне шовкове полотнище зеленого кольору, сп╕вв╕дношення стор╕н 2 ╕ 3, з двосторонн╕м зображенням св.Георг╕я на б╕лому кон╕, який л╕вою рукою вража╓ списом поверженого зм╕я, а у прав╕й трима╓ блакитний щит з золотою головою бика, пронизаного золотою шаблею, по кутах полотнища зображен╕ крилат╕ гол╕вки херувим╕в, по краю золотиста окантовка.

ГЕРБ М╤СТА ПРИЛУКИ


╤стор╕я м╕ського герба Прилук, корен╕ якого сягають останньо╖ чверт╕ XVI стол╕ття, один з тих не дуже численних в ╕стор╕╖ геральдики м╕ст Укра╖ни приклад╕в, коли м╕сто протягом к╕лькох стол╕ть, незважаючи на р╕зноман╕тн╕ як пол╕тичн╕, так ╕ адм╕н╕стративн╕ перипет╕╖ в сво╓му минулому, збер╕гало св╕й перв╕сний геральдичний знак практично незм╕нним.
Герб Прилук в основ╕ сво╖й залишався однаковим упродовж ус╕х основних пер╕од╕в минувшини Л╕вобережно╖ Укра╖ни польсько-литовського панування, козацько - гетьманського самоврядування ╕ губернського устрою к╕нця XVIII - початку XX стол╕ть.

╤стор╕я м╕ського герба Прилук

Як в╕домо, за доби польськолитовсько╖ займанщини в Укра╖н╕ власн╕ герби надавалися переважно тим м╕стам, як╕ отримували в╕д монарха документи на особливий вид самоврядування: магдебурзьке право, кодекси якого були сформован╕ в Н╕меччин╕ в ще наприк╕нц╕ XII стол╕ття. В силу багатьох обставин л╕вобережн╕ рег╕они отримали таке право найп╕зн╕ше з к╕нця XVI — по першу половину XVII стол╕ття. Перед у ряд╕ м╕ст, що здобули тод╕ магдебурзьке право, вели м╕ста-фортец╕, в╕дбудован╕ саме у друг╕й половин╕ XVI стол╕ття за ╕н╕ц╕ативи тогочасного черкаського ╕ кан╕вського старости князя Олександра Вишневецького. Заходами Вишневецького було в╕дновлено ц╕лий ряд л╕тописних городищ на Л╕вобережж╕: Лубни, Пирятин, Ромни. До ╤ цього ряду належало ╕ городище Прилуки, перша ╕ л╕тописна згадка про яке дату╓ться ще 1092 роком.
Магдебурзьке право Прилукам, закр╕пленим корол╕вською грамотою, за Вишневецькими, було надано найран╕ше з-пом╕ж ус╕х л╕вобережних укра╖нських м╕ст — у 1582 роц╕. Прикметно, що в грамот╕ зазначалося: Прилуки отримують право на самоврядування нар╕вн╕ з основними м╕стами Корол╕вства Польського Краковом та Львовом. На думку б╕льшост╕ досл╕дник╕в, саме тод╕ м╕сто отримало ╕ обов'язковий атрибут магдебурзького права власний герб. Цей герб, за св╕дченням : черн╕г╕вського кра╓знавця к╕нця XVIII стол╕ття Опанаса Шафонського, являв собою частину великого родового герба княз╕в Вишневецьких — шляхетський герб "Пом'ян".
Основним елементом герба "Пом'ян", в╕домого в польськ╕й геральдиц╕ ще з XIII стол╕ття, було зображення бичачо╖ голови, пробито╖ навск╕с мечем. Класичний вар╕ант цього герба мав золоте поле щита, однак траплялись ╕ видозм╕ни з блакитним полем саме така видозм╕на, за в╕домостями Шафонського, входила до родово╖ символ╕ки княз╕в Вишневецьких. Загалом становище, коли основу герба приватного м╕ста становило зображення геральдичного знаку його власника, було ц╕лком типовим не т╕льки для тогочасно╖ Укра╖ни, а й для к Реч╕ Посполито╖ в ц╕лому.
За словами Опанаса Шафонського, найдавн╕ший зразок м╕сько╖ печатки Прилук ╕з гербом "Пом'ян" датований ще 1600 роком, однак до наших час╕в в╕н не збер╕гся. Натом╕сть досить широко щ репрезентован╕ нин╕ в укра╖нських арх╕восховищах ╤ прилуцьк╕ печатки пер╕оду Гетьманщини з друго╖ половини XVII — по останню чверть XVIII стол╕ття,
Сучасний черн╕г╕вський досл╕дник ╤.Ситий описав вар╕ант м╕сько╖ печатки Прилук, датований добою гетьманування ╤вана Самойловича — 1685 роком. У пол╕ ц╕╓╖ печатки герб "Пом'ян" зображений у сво╖й класичн╕й редакц╕╖ у вигляд╕ бичачо╖ голови, пробито╖ мечем. Ц╕каво, зауважу╓ досл╕дник, що меч на печатц╕ ма╓ досить арха╖чний вигляд ╕з особливим перехрестям на лез╕, призначеним для зламу холодно╖ збро╖ (це да╓ зайву п╕дставу стверджувати правдопод╕бн╕сть походження герба ще з XVI стол╕ття, тобто з 1582 року. Герб оточено написом "КОПЬЯ МЬСТА ПРИЛУКИ" (цей напис теж, на думку ╤.Ситого, доводить давн╕сть герба, оск╕льки слово "коп╕я" у значенн╕ "печатка" вживалося на укра╖нських печатках наприк╕нц╕ XVI стол╕ття, зокрема на в╕дом╕й печатц╕ В╕йська Запорозького доби гетьманування Гаврила Крутневича). Аналог╕чн╕ зразки прилуцько╖ печатки, виявлен╕. Ситим, датован╕ 1686, 1695 та 1699 роками.
У перш╕й половин╕ XVIII стол╕ття герб зазна╓ незначно╖ зм╕ни: зам╕сть зах╕дно╓вропейського лицарського меча бичачу голову на ньому пронизу╓ козацька шабля. Один ╕з найдавн╕ших зразк╕в тако╖ печатки, також виявлений ╤.Ситим, датований 1730 роком. Досить часто в╕н ф╕гуру╓ ╕ в документах п╕зн╕шо╖ доби, аж до л╕кв╕дац╕╖ козацького адм╕н╕стративного устрою в 1781-1782 роках. Герб на печатц╕, як ╕ ран╕ше, оточу╓ напис "КОПЬЯ МЬСТА ПРИЛУКИ", а також розк╕шний орнамент у стил╕ козацького барокко. Не викликають сумн╕в╕в ╕ З причини зм╕ни в герб╕ меча на шаблю: з розвитком на Л╕вобережж╕ козацького полково-сотенного самоврядування в геральдиц╕ рег╕ону стали виразн╕шими суто нац╕ональн╕, козацьк╕ мотиви.
Характерно, що полкова адм╕н╕страц╕я Прилук протягом XVI╤-ХХ/╤II ст. не мала сво╓╖ власно╖ символ╕ки, в╕дм╕нно╖ в╕д загальном╕сько╖; полков╕ документи в╕зувалися переважно м╕ською печаткою з гербом "Пом'ян", до яко╖ додавалася також особиста печатка полковника з його родовим гербом. ╢диний виняток становив тут Прилуцький полковий суд, що ще з 1710 р. незм╕нно послуговувався печаткою з власною емблемою — зображенням хреста, поставленого на п╕вм╕сяц╕ ╕ оточеного п'ятьма з╕рками (╕мов╕рно, що емблема Прилуцького полкового суду взагал╕ найдавн╕ший в Укра╖н╕ зразок запровадження окремо╖ символ╕ки, в╕дм╕нно╖ в╕д загальном╕сько╖, в козаць¬ких судових установах, оск╕льки б╕льш╕сть полкових суд╕в Гетьманщини послуговувалась власними пе¬чатками лише з 1740 р.). Входив прилуцький герб ╕ до символ╕ки окремих м╕ських цех╕в. Так, на прапор╕ м╕сцевого ковальсь¬кого цеху XVIII ст. на зеленому полотнищ╕ з одного боку було вм╕щено герб "Пом'ян": "на блакитному тл╕ золота бича, пробита шаблею, голова".Одразу п╕сля узаконення прилуцько╖ в╕дзнаки ╖╖ зображення було вм╕щено на печатках ус╕х адм╕н╕стративних, судових ╕ пов╕тових установ Прилук. З'явилося воно (разом з гербами ╕нших пов╕тових м╕ст рег╕ону) ╕ на дипломах та печатках Черн╕г╕вського дворянського з╕брання. Незм╕нним залишався прилуцький герб 1782 року ╕ впродовж X╤X стол╕ття, коли м╕сто було вже пов╕товим центром Полтавсько╖ губерн╕╖.
Лише у 1860-1870 роках герольдмейстер Бернгард Кене, переглядаючи геральдику рег╕он╕в, м╕ст ╕ дворянських род╕в Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ з метою наближення ╖х до зах╕дно╓вропейських гербознавчих канон╕в, за¬пропонував новий проект м╕ського прилуцького герба. Проте в основу його було покладено знову ж таки герб "Пом'ян". Незначно╖ корекц╕╖ зазнали лише кольори герба (оч╕, роги та язик бичачо╖ голови пропонувалося зобразити червоною фарбою); кр╕м того, у в╕льному (верхньому правому) кут╕ щита Кене вм╕стив малюнок герба Полтавсько╖ губерн╕╖, а щит оточив прикрасою у вигляд╕ ср╕бно╖ кам'яно╖ корони з трьома зубцями емблеми пов╕тового м╕ста) ╕ двох золотих колоск╕в, перев'язаних Олександр╕вською орденською стр╕чкою.
Проте видозм╕нений прилуцький герб, як ╕ б╕льш╕сть ╕нших проект╕в Кене, з р╕зних причин не отримав затвердження, ╕ м╕сто аж до 1917 року по¬слуговувалось у сво╓му д╕ловодств╕ гербовою в╕дзнакою у редакц╕╖ 1782 року. Його зображення, наприклад, збереглося на фасад╕ спорудженого у 1913 р. за проектом В.Кричевського будинку Полтавського губернського земства (разом з ╕ншими гербами м╕ст губерн╕╖).
Незважаючи на сво╓ "шляхетське" походження, герб Прилук, залишаючись незм╕нним протягом б╕льш як трьох стол╕ть, заслугову╓ на звання "властивого" (за визначенням в╕домого укра╖нського гербознавця Р.Климкевича) ╕сторичного символу стародавнього м╕ста над р╕чкою Уда╓м, який супроводжував найяскрав╕ш╕ ╕сторичн╕ под╕╖ минулого Прилук. Особливо ц╕нним ╓ те, що цей герб побутував у м╕ст╕ протягом XVI╤-XVI╤I стол╕ть за доби Гетьманщини, коли укра╖нський народ, як висловився славетний в╕тчизняний ╕сторик Д.Дорошенко, мав змогу творити нац╕ональну державн╕сть ╕ культуру "за власною уподобою".

Науково-популярний журнал "Чумацький шлях" // Володимир Панченко, кандидат ╕сторичних наук



Нормативн╕ акти
м╕сько╖ влади
e-mail: П╕дписатися/В╕дписатися
Знайти:  





    
crok design