Змінив костюм на військову форму: Роман Рілов з перших днів повномасштабної війни вступив до лав ЗСУ
З перших днів повномасштабної війни воювати пішли люди всіх професій. І до сьогодні на фронті знаходиться величезна кількість людей, які змушені були стати військовими, залишивши свої фахові надбання. Доля дала нам неймовірний імпульс для персональної еволюції.
До повномасштабного вторгнення прилучанин Роман Рілов кайфував від своєї роботи. А він працював фахівцем Музею Грошей Нацбанку України. Та велика війна довела, що Роман не лише визначний історик, а й відважний воїн ЗСУ. Повномасштабне вторгнення його застало в столиці.
Тоді, 25 лютого, у добровольців не було сьогоднішнього модного рекрутингу та вибору місця служби, пригадує Роман. Офіс HR, який брав їх на роботу був просто неба біля вантажівки з автоматами. Тоді не стояв вибір посади, стояв лише вибір іти чи не йти у військо. Та у ті дні коли російська бронетехніка вже проривалася на вулиці столиці вибір для Романа був очевидним.
Військову службу Роман Рілов продовжив у окремому батальйоні спецпризначення «Дике поле».
Роман особистість творча і глибока. А відтак цікавимося, чи міг би він колись уявити, що стане військовим. Служити потрібно багато кому, резюмує Роман, бо величезна кількість людей сидить і чекає, коли війна закінчиться. Та коли всі сядуть і чекатимуть, то навряд чи буде щасливий фінал.
Нині Роман несе службу у розвідувальному батальйоні безпілотних авіаційних комплексів. Резюмує, всі втомлені але вмотивовані.
А ось той острівець щастя, який є і мотивацією, ковтком натхнення і сенсом усього його життя – маленький синочок Ясик. Справжній козак! Та кохана дружина Олеся, яка є іменитою художницею, дизайнеркою та членкинею Спілки майстрів народного мистецтва України. А нині ще й офіційною волонтеркою.
З такою потужною підтримкою і ворога легше бити. І сьогодні статистика говорить, що 98% українців готові навалювати до останнього. Бо життя нас поставило перед вибором – або ми їх, або ми їх. Іншого не дано!
