Вчені знайшли простий спосіб видаляти мікропластик з питної води
Мікроскопічні частинки пластику вже давно перестали бути абстрактною екологічною загрозою. Вони щодня потрапляють у наш організм — разом із їжею та, що особливо тривожно, з питною водою. Нове дослідження вчених з Китаю показало: зменшити кількість мікро- та нанопластику у воді можна надзвичайно простим способом, доступним майже кожному.
Проблема, яка буквально всередині нас
Мікропластик — це крихітні фрагменти пластику, які утворюються внаслідок руйнування упаковок, синтетичного одягу, кухонного приладдя, косметики та багатьох інших повсякденних речей. Через свою надзвичайну стійкість вони накопичуються в навколишньому середовищі, а згодом — і в людському тілі.
Дослідження показують, що системи очищення води не здатні повністю затримувати ці частинки. У результаті ми споживаємо їх щодня, навіть не підозрюючи про це.
Просте рішення з кухні
У 2024 році команда китайських дослідників запропонувала несподівано простий метод: кип’ятіння води з подальшою фільтрацією. У лабораторних умовах вчені додавали у водопровідну воду (як м’яку, так і жорстку) мікро- та нанопластик, після чого кип’ятили її та фільтрували осад. Результат виявився вражаючим: у деяких випадках вдавалося видалити до 90% пластикових частинок.
Чому це працює?
Секрет криється у вапняному нальоті. У жорсткій воді міститься більше кальцію та магнію, які під час нагрівання утворюють карбонат кальцію — той самий білий наліт, який ми часто бачимо в чайниках.
Під час кип’ятіння цей наліт буквально «обліплює» мікропластик, утворюючи тверді частинки, що осідають на дно або легко затримуються фільтром. Чим жорсткіша вода, тим ефективніший процес: у зразках з високим вмістом мінералів рівень очищення сягав 84–90%. Навіть у м’якій воді, де вапняного осаду менше, приблизно 25% пластикових частинок вдавалося видалити.
Ніяких складних технологій!
Найприємніше — для цього не потрібне дороге обладнання. Достатньо:
— закип’ятити воду;
— дати їй трохи охолонути;
— процідити через простий фільтр, наприклад металеве ситечко для чаю.
Саме така доступність робить метод особливо цінним, адже його можна застосовувати щодня у звичайних домашніх умовах.
Чи справді мікропластик небезпечний?
Хоча наука ще не дала остаточної відповіді, дослідження вже пов’язують мікропластик зі змінами кишкової мікрофлори, порушенням обміну речовин та навіть зростанням стійкості до антибіотиків. Враховуючи, що з початку ери пластику людство виробило близько 9 мільярдів тонн цього матеріалу, проблема лише посилюватиметься.
Огляд наукових робіт 2025 року показує: значна частина впливу мікропластику на людину припадає саме на питну воду, оскільки очисні споруди все ще не справляються з дрібними частинками.
Старий звичай із новим сенсом
У багатьох країнах кип’ятіння води вважається застарілою або суто локальною традицією. Проте нові дані змушують поглянути на цю практику інакше. Вчені вважають, що регулярне споживання кип’яченої води може стати ефективною довгостроковою стратегією зменшення потрапляння мікропластику в організм.
Дослідники сподіваються, що цей простий підхід приверне більше уваги та стане поштовхом до подальших досліджень — як у побуті, так і на рівні систем очищення води. Дослідження опубліковане в журналі Environmental Science & Technology Letters і вже сьогодні дає кожному з нас простий інструмент для турботи про власне здоров’я.
