Скільки сортів бузку на Прилуцькій дослідній станції?
Як відомо, бузок – це квітка весни та кохання. І саме у цьому місті ми можемо познайомитись із бузком детальніше, адже тут зібрано понад 50 сортів. Більшість із них – французькі, але також є і українські, які зовсім не поступаються закордонним.
Прилуцька дослідна станція – це особливе місце, де вирощують бузок – рослину, яка завжди цвіте помітно та яскраво. Багато років поспіль саме сюди люди приходять помилуватися бурхливим цвітінням та відчути момент, коли природа єднається з людьми, перетворюючи Прилуцьку дослідну станцію у тихий, затишний куточок.
Цвітіння бузку триває недовго, зазвичай лише кілька тижнів, але саме в цей час кущ накопичує найбільше аромату і кольору. Його суцвіття складається з десятків маленьких квіточок, які розкриваються поступово. Тому бузок немов змінюється щодня, розповідає секрети і особливості рослини Олександр Оленіч, завідувач відділу селекції Прилуцької дослідної станції.
Олександр Оленіч: «На даний період колекція нараховує біля 50 сортів, більша з них половина відноситься до французької селекції, але також є і українські».
Бузок захоплює погляд, він манить підійти ближче, вдихнути п’янкий аромат та замислитись про різноманіття. Чи справді є різниця ніж сортами?
Олександр Оленіч: «Сорти відрізняються за кольором, будовою квітки. Є більш махрові, менш махрові, прості, ось як «Сенсація двокольорова» і на подобі є «Ліла вондер», тільки квітка чуть-чуть світліша».
Різноманітність бузку і справді вражає. Від незвичайних пелюсток, які разом виглядають як справжнісінька троянда, і до найпоширенішого бузку, який ми бачимо щовесни на вулицях нашого міста. Кожен охочий може знайти на Прилуцькій дослідній станції той вид, який сподобається саме йому.
Олександр Оленіч особисто дбає, аби кожен сорт бузку був доглянутим та цвів щороку ще пишніше та краще. Також дивують і оригінальні назви бузку. Є французькі, є українські. Вони розповідають про конкретний сорт трохи більше, ніж пелюстки, закладаючи лише у своїй назві спеціальне значення, що характеризує рослину.
Олександр Оленіч: «Там ось «Леся Українка» – це київський сорт, квітка набита. За ним іде «Вогні Донбасу», теж український сорт».
Фіолетові, білі, рожеві або навіть кремові хмари, які ніби зависають на гілках і змінюють простір довкола. Саме пишність суцвіття волоті і формує той упізнаваний образ. Для кожного з нас бузок – це не тільки про його пелюстки, форму чи колір. Для когось це перша закоханість, для когось теплі вечори у бабусі.
Олександр також поділився власною історією того, що ж для нього означає ця рослина.
Олександр Оленіч: «Були прості квітки, ми шукали десь п’ять лепестків, як каже народне повір’я, щоб згадати побажання. Хрущі збирали на них у дитинстві…».
Прилуцька дослідна станція дозволяє усім охочим поринути у справжній вир емоцій, кольорів та ароматів, дізнатися більше про квіти, в тому числі й про бузок. У цьому місці він перестає бути звичайним кущем. Він стає маленьким нагадуванням про те, що краса не виникає раптово. Вона потребує уваги, турботи та часу.
Насолодитись красою квітування бузку на Прилуцькій дослідній станції можна до кінця травня.
