У Прилуцькій дитячій лікарні реалізували єдиний в Україні пілотний проєкт: простір дружній до дитини

Шестирічна Арінка старанно розфарбовує зірочку. Доки її брат на прийомі в окуліста, дівчинка має заняття у просторі дружньому до дитини: «Мені це сподобається, що тут можна малювати і набити все, що завгодно».
Цей простір нещодавно облаштували на базі Прилуцької міської дитячої лікарні. Батьки кажуть, це зручно, під час прийому є де залишити молодшу дитину.
Простір «Дружні до дитини» офіційно презентували 15 квітня. Це результат тристоронньої співпраці Прилуцької міської ради, громадської організації КІСАР та дитячої лікарні.
Роман Гоголь, секретар Прилуцької міської ради: «Сьогодні в нашому місті маленька, але позитивна подія. В дитячій лікарні у поліклініці відкрився центр «Дружні до дитини» простір. Цей простір був створений за підтримки наших партнерів».
У місті реалізують нові проєкти. Керівник громадської організації «КІСАР» В’ячеслав Козак говорить, Прилуки стали першими, де облаштовують таку кімнату: «Була пропозиція саме міській владі Прилук, тому що ми давно з ними партнери. Ми ще з 2007 року реалізовували різні проєкти, які спрямовані на розвиток стратегії Прилуцької громади, тоді ще міської просто ради. Виходячи з давніх партнерських відносин, ми запропонували таку ідею. Вона дуже сподобалася міській владі і запропонували, давайте такий проєкт реалізуємо на базі саме Прилуцької міської громади».
В’ячеслав Козак ділиться, це перший пілотний проєкт, який планують масштабувати по всій Україні: «Саме прилуцька лікарня, вона стала пілотом і ми зараз це розробляємо методологію, тобто на підставі нашої роботи буде розроблена певна методологія, яка буде описана, представлена Міністерству охорони здоров’я і Міністерству соціальної політики і суміжно ми підготуємо певні методологічні рекомендації для того, як треба облаштовувати, створювати простір дружній до дитини в медичних закладах. І є ідея створити безпосередньо посаду в медичному закладі, це асистент дитини медичного закладу. Як є асистент дитини в школі, от такий має бути асистент безпосередньо в медичному закладі».
Ідея створення такого простору виникла з особистого досвіду. В’ячеслав Козак – батько двох дітей, тож добре розуміє потреби родин.
В’ячеслав Козак: «Я батько двох дітей з тяжким аутизмом, немовленнєві дітки, і ми інколи ходимо періодично до лікарні, і коли я з дружиною беру дітей, я стикнувся з тією проблемою, коли ми перебуваємо в лікарню, то окрім нас з тими дітьми нікому займатися. І ця ідея народилася з внутрішньої моєї особистої потреби».
Фінансово проєкт підтримала благодійна організація «Українська освітня платформа».
В’ячеслав Козак: «КІСАР є якраз регіональним опорним центром Української освітньої платформи, яка впроваджує такі гуманітарні проєкти на підтримку вразливих категорій населення. Ми в першу чергу сьогодні говоримо про дітей, сім, які опинилися в складних життєвих обставинах».
Олеся Цибенко, керівниця дитячої лікарні, говорить, простір облаштовували протягом чотирьох місяців: «По-перше, треба було скласти план, як це все буде, де це місце буде знаходитися, планувати, що ми будемо закупляти, які матеріали, які меблі, які іграшки, яка психологічна допомога буде надаватись дітям. І з цього вже випливаючи, ми повинні були закупити необхідні іграшки, матеріали для психолога. І це нам допомогли зробити громадське об’єднання КІСАР, яке нам надало всі меблі, що тут є, надали нам все матеріали для того, щоб облаштувати це приміщення. А ми вже своїми силами, дитяча лікарня зробила косметичний ремонт і вже навела такий порядок тут».
Це не лише місце для очікування. За попереднім записом, тут працює психолог, який пройшов спеціальне навчання.
В’ячеслав Козак: «Ми передбачали навчання для роботи саме фахівців з дітей з травмою. Це додаткове було навчання, яке допоможе фахівцям, як медичним працівникам в лікарні, так і залученим фахівцям. Наприклад, це психологи залучені можуть саме працювати з дитиною».
Олеся Цибенко: «Кабінет працює, як працює поліклініка, з 8 до 17 години працює. Кабінет теж відкритий, але психологиня наша працює по годинам. Треба попередній запис до неї. Це записується через реєстратуру, телефон 5-24-58. Вже деякі діти пройшли сеанс терапії у психолога і залишились задоволені, так як в наш час психологічної допомоги потребують дуже багато дітей, мабуть, навіть більшість дітей.
Фахівчиня проводить індивідуальні заняття з дітьми. Водночас простір використовують і як місце, де можна залишити дитину під наглядом, наприклад, поки батьки з іншою дитиною на прийомі у лікаря. Або ж тут можна психологічно розвантажитися після не зовсім приємних медичних втручань.
Олеся Цибенко: «Коли вони приходять в дитячу поліклініку, а тут не завжди приємні процедури проводяться, маніпуляції медичні, деякі діти бояться лікарів. То їм треба, щоб була така кімната, де вони могли б прийти і відволіктись від цього всього, від медичних процедур, від страху білого халату до лікаря. Вони сюди прийдуть, вони забудуть те, що є на другому поверсі в нас, які процедури вони будуть проходити. І це і батькам добре, коли дитина зайнята, і нам теж добре, коли дитина в гарному гуморі приходить на прийом до лікаря».
