Квітникарі тепличного господарства «Старий Двір» значно розширили свої теплиці
Новий сезон – нові зміни: квітникарі тепличного господарства «Старий Двір» значно розширили не лише свої теплиці, а й асортимент весняних квітів.
Якщо квітковий рай існує, то він в цьому особливому місці. У тепличному господарстві «Старий Двір» цілий океан квітів nа справжній фестиваль петуній, сурфіній і гортензій. Новий сезон – нові зміни! Для більшої зручності покупців було облаштовано нову сучасну простору теплицю, аби процес вибору квітучої краси перетворився на справжнє свято.
Цікавимося у квітникаря Романа Кебенка чи складно було вриватися у новий сезон з новими змінами.
Сподівалися на гранти та все не так сталося як гадалося. Нажаль грантодавці не дали належну оцінку успішному квітковому бізнесу, який підприємці важкою працею розвивають ось уже майже 20 років. Та родина Кебенків – то родина справжніх працьовитих українських трударів. Тож вони не здалися.
Зробили все настільки відмінно, що сьогодні самі дивуються цій незрівнянній красі. Бо то бізнес не лише важкий, а ще й дуже естетичний. Саме це в ньому і надихає.
Серед цьогорічних новинок американські сорти тайдал та калібрахуа, та це ще не найцікавіші назви.
Цьогоріч тут можна помилуватися сотнями видів різноколірних квітів. Палітра кольорів просто вражає – від білого і ніжно рожевого до бузкового та навіть рідкісного чорного. І якщо насолоджуватися цією естетикою одне задоволення, то вирощувати – це довга і трудомістка робота, ділиться квітникар. Особливо в умовах воєнного стану.
І тут невеличкий ліричний відступ – та рубрика – відповіді на питання квітникарів. Чим відрізняється тайдал від вісти.
А це вже професійний розбір інших цікавих сортів, назву яких важко вимовити.
Можна лише уявити, на яку казку та куточок оази перетворилося би місто, аби його озеленювали такі квітникарі.
Розкішними весняними квітами від тепличного господарства «Старий двір» прилучани не лише уквітчують балконах та подвір’я, ними прикрашають офіси та підприємства. І то справжня європейська краса вирощена з трепетом та любов’ю у рідних Прилуках. То ж – свій до свого по своє.
