Українська ГТС та ПСГ готові працювати без транзиту російського газу − результати стрес-тесту
Українська газотранспортна система (ГТС) та підземні газові сховища (ПСГ) готові працювати в умовах нульового транзиту.
Про це свідчать результати стрес-тесту, повідомляє пресслужба Міненерго.
“Також газотранспортна система готова до ОЗП 2023/2024 в умовах викликів війни, а вітчизняні ПСГ можуть бути використані як надійні сховища для зберігання європейського газу, повідомляє Економічна правда.
Таку незалежну технічну оцінку надано міжнародною експертною групою після проведення моделювання роботи ГТС та ПСГ за потенційними сценаріями у разі атак ворога на газову інфраструктуру, інших надзвичайних ситуацій та зупинки транзиту російського газу”, – йдеться у повідомленні.
“Ми воюємо з підступним ворогом – Росія може припинити дію контракту в будь-який день, не зважаючи на юридичні формальності. А тому наша ГТС має бути готова до можливих викликів. Наша ГТС стає ще більш потужною складовою європейської газотранспортної системи.
Ключова мета – створення в Україні енергетичного хабу, зокрема для зберігання газу країнами ЄС. Для цього було проведено колосальну роботу щодо сертифікації Укртрансгазу як оператора газосховищ за європейськими стандартами. Незважаючи на військові ризики, ми робимо все можливе, аби надати гарантії європейським трейдерам для зберігання газу в Україні”, – заявив міністр Герман Галущенко.
За словами міністерства, перевірка технічних умов експлуатації під час стрес-тесту підтвердила надійність транспортування та зберігання газу навіть в умовах військового ризику та пошкодження основних активів.
Усі сценарії моделюють вихід з ладу різних комбінацій критично важливих об’єктів операторів. Аналіз також враховує дані про атаки на об’єкти у 2022/2023 роках, структуру, характеристики пошкоджень у різних регіонах України, додали у відомстві.
“За висновками незалежних експертів SRG, сценарії змодельованих стрес-тестів точні та підтверджують технічну стійкість ПСГ України.
Відповідний стрес-тест було ініційовано Міністерством енергетики України. Моделювання роботи здійснювалося робочою групою у складі та за сприяння USAID Проєкт енергетичної безпеки, Секретаріату Енергетичного Співтовариства, Генерального директорату “Joint Research Centre” Європейської комісії, Simone Research Group, НАК “Нафтогаз України” та відповідно Укртрансгазу та Оператора ГТС”, – йдеться у повідомленні.
