Світовий океан в серпні встановив температурний рекорд за весь час спостережень
Середня температура поверхні Світового океану за межами полярних регіонів 22 серпня досягла 21,1 °C. Це новий рекорд за весь період супутникових спостережень.
Науковці пов’язують аномальне потепління океану з глобальною зміною клімату та посиленням явища Ель-Ніньйо в Тихому океані. Про це свідчать дані Служби зміни клімату ЄС Copernicus, пише The Guardian.
Особливе занепокоєння дослідників викликає те, що рекорд зафіксували у серпні. Зазвичай глобальна температура поверхні моря досягає максимальних значень у березні-квітні — після літа в Південній півкулі, де розташована значно більша частина океану.
«Цей рекорд — ще один чіткий сигнал того, що океан зазнає дедалі більшого навантаження» — зазначила докторка Саманта Берджесс зі Служби зміни клімату Copernicus.
За її словами, Ель-Ніньйо додає тепла кліматичній системі, однак нинішні температурні показники формуються на тлі багаторічного глобального потепління, спричиненого діяльністю людини.
Одним із наслідків уже стало збільшення кількості морських хвиль спеки. Від початку 1990-х років кількість таких днів у світі зросла більш ніж утричі.
Чим небезпечне потепління океану
Тепліший океан впливає не лише на морські екосистеми. Через теплове розширення води підвищується рівень моря, що збільшує ризик повеней для прибережних територій та низинних острівних держав.
Підвищення температури води також може посилювати екстремальні погодні явища. Теплий океан передає атмосфері більше енергії та водяної пари, що створює умови для сильніших опадів і штормів.
Окрема проблема — здатність океану поглинати вуглекислий газ. Океан забирає значну частину CO₂ з атмосфери, однак у міру нагрівання води ефективність цього природного механізму може знижуватися.
Потепління вже позначається і на морських екосистемах. Зміна температури води загрожує рибним популяціям, кораловим рифам та іншим організмам, які залежать від стабільних умов існування.
Водночас природні екосистеми можуть частково допомагати протидіяти кліматичним змінам. Зокрема, зарості ламінарії, мангрові ліси та болота поглинають вуглець, а коралові рифи захищають узбережжя від штормів і є середовищем існування для багатьох морських видів.
Дані Copernicus щодо температури океану охоплюють райони за межами полярних регіонів. Спостереження за температурою поверхні моря в сучасній системі ведуться з 1979 року. Водночас Арктика залишається регіоном планети, який нагрівається найшвидше.
