На Прилуччині невідомі викрали квіти у багатодітної матері: вони були виставлені на продаж поблизу траси
У Парафіївці невідомі викрали два кущі хризантем і старий ослінчик. Квіти виставила на продаж 36-річна багатодітна мама Надія Радченко. Говорить – хотіла так прорекламувати «товар». Однак квіти простояли лише один день.
Про це пише «Гарт».
У 36-річної Надії Радченко четверо дітей – 16-річний Богдан, 14-річна Аня, Маша, якій 7 років і Захар, якому 2,5 роки.
«Ми з Прилуччини. Раніше постійно мешкали в Прилуках, а періодично їздили в село Світанкове Малодівицької громади. Там жила чоловікова бабуся. Коли вона померла, її хата лишилася нам як дача. Там ми пересиджували хвилі ковіду. І там нас застала війна. Діти тоді були в Прилуках у мого тата. Щойно дізнавшись про наступ, ми поїхали по них. Подумали, що в селі буде безпечніше, ніж у місті, в яке намагались прорватися російські війська».
Але Світанкове — село маленьке: там було лише шестеро дітей — четверо Надії і ще двоє в іншій сім’ї. Тому родина вирішила переїхати в Парафіївку – чоловік там знайшов роботу.
«Тут є школа, два дитсадки й інше необхідне для комфортного життя родини. Ми купили будинок і в травні цього року перебралися сюди».
На новому місці Надія зайнялася улюбленою справою – вирощуванням квітів. За літо виростила до 500 кущів хризантеми мультифлори (кулясті кущі, які повністю вкриваються цвітом).
«Квіти — це для душі й трішки заробіток. У Світанковому мені не було де їх продавати, а возити в суміжні села не мали можливості, бо чоловік постійно на роботі. А тут спробувала сама продавати з дому, старший син вивозив квіти на місцевий базар. Виставила оголошення в Інтернет».
Також вирішили рекламувати на трасі. Богдан зробив табличку.
«Для прикладу, які в мене є сорти, я поставила на ослінчик по вазону жовтої і рожевої хризантем з коренями, а третій — просто з гілочками червоної. Дочка й говорила: «А якщо вкрадуть?» Та я й сама розуміла, що таке може бути, однак ризикнула. Простояла моя реклама… один день. На наступний квітів уже не було. Найдивніше, що поцупили і старенький ослінчик! Це абсурдно, наскільки ниці, скупі люди! Він же ж їм точно не потрібен, але ж усе одно забрали: «Хай буде»».
Жінка припускає, що крадії були на машині, бо треба було кудись вмістити ослінчик і обидва кущі, які були доволі великі. Третій кущ не забрали — роздивилися, що він без коріння, гілки викинули, а вазон валявся під табличкою.
Тепер на узбіччі стоїть лише табличка Радченків з оголошенням, а квітів Надія там більше не ставить.
«Не так шкода вкрадених хризантем (без цих двох кущів я не обіднію) чи старого ослінчика, як прикре саме ставлення людей до мого труда! Прийшла б людина попросила — я б із дорогою душею дала. Я й так кожному покупцеві безкоштовно додаю ще по одному кущику жовтої хризантеми. Її в мене багато, вся вона не продасться, а викидати шкода. Ось купила людина вісім кущів — я їй іще два подарувала. Приходять бабусі, просять дешевші. То я їм не по 70, а по 50 гривень продаю і ще зверху жовту дарую».
Про крадія Надія говорить: «Я не проклинаю, не бажаю поганого. Хай скоєне лишається на совісті тієї людини (чи людей). Сподіваюся, з цими квітами вона (чи вони) забрала всі мої біди і проблеми. Що ж до вищого правосуддя, як кажуть: Бог не теля – бачить».
