Меморіальні дошки трьом загиблим героям-випускникам відкрили на фасаді прилуцької гімназії №2
17 квітня прилуцька громада схилила голови в пошані. У цю весняну, здавалося б звичайну шкільну днину подвір’я гімназії №2 огорнула тиша.
Тиша, котра несе в собі глибоку повагу та пам’ять. Фасад гімназії №2 відтепер тримає не лише спогади про учнівські будні. Він зберігає пам’ять про своїх випускників, хлопців, які стали воїнами, пішли на фронт і більше не повернулись.
Олексій Романовський, Олег Руденко, Дмитро Панченко. Колись вони сиділи за партами, мріяли, планували, росли. Але на долю кожного з них припала нелегка боротьба за рідну неньку Україну.
І сьогодні імена героїв викарбувані в граніті. Вони навічно залишилися на стінах рідної школи. Право відкрити меморіальні дошки довірили найсильнішим – матерям загиблих.
Три імені, три долі, три мужніх захисники, котрі й тепер з граніту мирно споглядають на учнів школи.
Олексія Романовського пам’ятатимуть не лише як героя, а й як чудового педагога. Бо після закінчення школи він став на вчительський шлях. Повернувся у 2 гімназію як викладач фізичної культури. Військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції на сході України. А з приходом Великої війни, котра долучився до оборони нашої незалежності. Земний шлях 31-річного Олексія обірвався 8 серпня 2022 року.
На захист Батьківщини у лютому 2022 року ступив і Олег Руденко. Випускник гімназії №2 у лавах Прилуцької територіальної оборони чоловік служив місяць. Війна забрала життя героя у березні. 33 роки. Молодий тато, улюблений син, коханий чоловік, який знайшов свою другу половинку у стінах гімназії.
Добровільно став на захист нашої держави 29-річний Дмитро Панченко. Під час бойових дій на Харківщині військовослужбовець не зміг уберегти найцінніше – життя. У домах татка так і не дочекався маленький синочок.
Історія кожного з них – це окрема книга, наповнена щирістю, мужністю та болем. Сьогодні їхні імена навіки закарбовані в пам’яті рідного краю. Уся громада шанує подвиг своїх земляків.
Ініціатива встановити меморіальні дошки на фасаді гімназії належить рідним загиблих героїв, а втілити її в життя допомогла громадська організація «Патріот Прилуки».
Освітній заклад – це місце, де зароджуються мрії, формується характер і починається життєвий шлях. Для Дмитра, Олега і Олексія цей шлях розпочався саме тут, у рідній прилуцькій гімназії №2. І хоча їхні дороги обірвалися надто рано, тепер пам’ять про них житиме в кожному куточку школи.
ТК Прилуки.
