На щиті до рідного дому повернувся Володимир Маляренко

Над домовиною батька не стримує сліз син Ілля. 13 березня він бачить свого тата востаннє. Цього дня Прилуцька громада віддала честь померлому воїну, захиснику українського народу, військовослужбовцю Володимиру Маляренко.

З хоробрістю та стійкістю Володимир Маляренко захищав кожного з нас. Та, на жаль, ця боротьба дається найвищою ціною.

Володимир Маляренко народився 1974 року у місті Прилуки. Середню освіту здобував у школі №14, згодом вступив до професійного училища. Трудові роки провів на Прилуччині, та не зміг бути осторонь з початком великої війни.

На фронті чоловік мав позовний «Док», завжди був відважним і справедливим. Таким він назавжди залишився у пам’яті побратимів. 8 березня овдовіла дружина Володимира Ірина. Більше не почує голос брата сестра Світлана. Лише у спогадах побачить свого племінника тітка Ніна. В Небесне військо героя проводив і його тесть Володимир.

Володимир Маляренко був для когось другом, для когось наставником, можливо, і єдиною підтримкою. Пішов із життя у 50 років та по собі залишив неоціненний слід – сина. Він ростиме, знаючи, що його батько справжній герой, герой Прилуцької громади.

ТК Прилуки.