| о ф ╕ ц ╕ й н и й в е б - п о р т а л м ╕ с т а п р и л у к и | ||
|
|
|
|
|
|
 |
 |
Меценат разом ╕з арх╕тектором проекту Павлом Бережним продемонстрували план реконструкц╕╖ ╕сторично╖ зони, под╕лилися задумами.
- Робота кипить, тому встига╓мо зак╕нчити ╖╖ в терм╕н, - сказав пан Копт╓в. - Нараз╕ буду╓мо п╕шох╕дний бульвар, але╖, наводимо лад б╕ля Стр╕тенсько╖ церкви та собору Р╕здва Богородиц╕. Щодо центрального фонтану, то його прилучани побачать уже наступного року. Прибув меценат не з пустими руками. В╕н прив╕з Стр╕тенськ╕й церкв╕ вир╕зьблений ╕з трьохсотр╕чного г╕рського гор╕ха хрест. А ще - пам’ятник Свят╕й Тр╕йц╕. Його в╕дкриють на День м╕ста. Надал╕ плану╓ться встановити в цьому храм╕ ╕коностас, який теж подару╓ Юр╕й Копт╓в. - Наступним кроком меценатсько╖ д╕яльност╕ Юр╕я В╕кторовича стане Брама. ╥╖ побудують наступного року на меж╕ ╕сторично╖ зони та вулиц╕ Соборно╖. Це буде символ╕чний вх╕д у м╕сто ╕ його в╕зит╕вка – прокоментував м╕ський голова. - У цьому роц╕ закладатиметься капсула ╕ споруджуватиметься фундамент Брами, - пооб╕цяв меценат. – Шестиметров╕ ворота матимуть вигляд арки, ув╕нча╓ композиц╕ю Герб Прилук. В╕дчиняти ╖х будуть лише на День м╕ста. Зв╕дси починатимуться вс╕ святкування. Отже, наступного року реконструкц╕я ╕сторично╖ зони продовжиться. За планом, уся вона стане п╕шох╕дною. В╕д Центрального ринку ╖╖ в╕дд╕лятиме ст╕на ╕з б╕лого каменю. Дал╕ розташу╓ться алея прилуцьких полковник╕в. Також буде встановлено пам’ятник ╤оасафу Б╕лгородському. Реал╕зу╓ться ще один важливий проект. На старому кладовищ╕, що б╕ля стад╕ону "Супутник", знайшли св╕й останн╕й прихисток багато ╕сторичних постатей Прилук. Тому територ╕ю його розчистять, огородять парканом, приведуть до ладу могили знаменитих земляк╕в. - Ми повинн╕ шанувати свою ╕стор╕ю, - наголосив Юр╕й Копт╓в. - Поки ми пам’ята╓мо про людей, доти вони живуть. Також ╓ замисел в╕дбудувати церкву, що на кладовищ╕. Отак, з Божою пом╕ччю, крок за кроком в╕дновлю╓мо свою ╕стор╕ю ╕ пишемо нову. З нетерп╕нням чека╓мо на в╕дкриття скверу Олега Кошового. ╤ зичимо здоров'я та дяку╓мо нашому меценатов╕ – Юр╕ю Копт╓ву! На фото: Юр╕й Копт╓в ╕ настоятелька Густинського Свято- Тро╖цького монастиря ╤гуменя В╕ра б╕ля пам'ятника Свят╕й Тр╕йц╕
Дорог╕ учн╕, шановн╕ педагоги й батьки!
У навчальних закладах Прилук нин╕ трудяться 967 педагог╕чних прац╕вник╕в, ╕з яких 2 - Заслужен╕ вчител╕ Укра╖ни, 2 - Заслужен╕ прац╕вники осв╕ти, 102 - вчител╕-методисти, 146 – старш╕ вчител╕, 2 нагороджен╕ знаком "Василь Сухомлинський", 2 – знаком "Соф╕я Русова", 102 – знаком "В╕дм╕нник осв╕ти Укра╖ни". Нин╕шнього року осв╕тянська громада Прилук поповнилася 14 молодими педагогами й вихователями. Школи та г╕мназ╕╖ м╕ста на 94% укомплектован╕ соц╕альними педагогами ╕ на 95% - практичними психологами. В╕дтак, соц╕ально-психолог╕чна служба заклад╕в осв╕ти Прилук найкраще в област╕ забезпечена кадрами.
Великим позитивом поточного ф╕нансового року ╓ те, що в першому п╕вр╕чч╕ наша осв╕тянська галузь ф╕нансувалася в повному обсяз╕, не мала борг╕в по зарплат╕, вчасно оплачувала комунальн╕ послуги, осв╕тянам у стисл╕ терм╕ни були виплачен╕ в╕дпускн╕ й оздоровч╕ одн╕╓ю сумою. Надзвичайно при╓мно, що результати ЗНО-2010 в Прилуках ще вищ╕, н╕ж минулор╕чн╕. Ми одн╕ з найкращих в област╕, що св╕дчить про ╜рунтовн╕сть знань наших випускник╕в на р╕вн╕ держави. Не можу не в╕дзначити, що серед 21 учня по област╕, як╕ набрали на ЗНО максимальн╕ 200 бал╕в, дво╓ з Прилук: випускниц╕ школи №7 Марина Шилович ╕ Ганна Онищенко показали блискуч╕ знання з математики. Число випускник╕в 2010 року, нагороджених золотими й ср╕бними медалями, у м╕ст╕ склада╓ 12,2% в╕д ╖х загально╖ к╕лькост╕, що вдв╕ч╕ б╕льше за середньообласний показник. Розум╕ючи, що як╕сна осв╕та немислима без ╕нновац╕йних технолог╕й, м╕ська влада нин╕шнього року розпочала другий виток комп’ютеризац╕╖ г╕мназ╕й та шк╕л Прилук. Хоча в ц╕й царин╕ ми вже на висот╕: в нашому м╕ст╕ на 11 учн╕в припада╓ один шк╕льний комп'ютер (для пор╕вняння: у Н╕жин╕ й Черн╕гов╕, в╕дпов╕дно, 41 ╕ 38 учн╕в). Позашк╕льною осв╕тою у нас охоплено 41% учн╕всько╖ молод╕ (у Н╕жин╕ — 50%, у Черн╕гов╕ - 39%). Як╕сть прилуцько╖ позашк╕льно╖ осв╕ти одна з найвищих в област╕, це доводить ╕ той факт, що Центр творчост╕ д╕тей та юнацтва з в╕дзнакою пройшов атестац╕ю. Радують результати участ╕ прилучан у ╤╤╤ етап╕ всеукра╖нських предметних ол╕мп╕ад з базових дисципл╕н - 50 диплом╕в ╕ трет╓ м╕сце п╕сля Черн╕гова й Н╕жина. Ми можемо похвалитися р╕внем охоплення старшокласник╕в проф╕льним навчанням. Тут Прилуки також серед л╕дер╕в - 84,3% (Н╕жин - 80,4%, Черн╕г╕в - 85,2%). Середн╕й показник по област╕ - 81,7%. У Прилуках вищий пор╕вняно ╕з загальнообласним в╕дсоток охоплення д╕тей сусп╕льним дошк╕льним вихованням - 69% проти 58%. Сутт╓во й те, що в нашому м╕ст╕ гарячим харчуванням охоплено 95% учн╕в, тод╕ як у Н╕жин╕ - 87%, а в Черн╕гов╕ - 59,4%. Ус╕ ц╕ здобутки й усп╕хи – результат сп╕льних зусиль м╕сько╖ влади, педагог╕чних колектив╕в ╕ батьк╕всько╖ громадськост╕ Прилук. Я впевнений, що галузь осв╕ти м╕ста ╕ в 2010-2011 навчальному роц╕ не зупинятиметься на досягнутому. Попереду у нас нов╕ проекти, нов╕ ╕де╖, як╕ допоможуть ╕ надал╕ високо тримати марку прилуцько╖ осв╕ти, а в╕дтак, забезпечувати д╕тей як╕сними, конкурентноздатними на сучасному осв╕тньому ринку знаннями. У добру путь, дорог╕ д╕ти й учител╕! Щасти вам! ╤ благослови вас Господь!
Оф╕ц╕йно День знань запроваджений в 1984 роц╕. А цьому передувала ц╕ла низка ╕сторичних под╕й. Крах царизму в Рос╕╖ та Укра╖н╕ в 1917 роц╕ призв╕в до зруйнування багатьох шк╕л. У 1919-1939 роках розгорнулась боротьба за л╕кв╕дац╕ю неписьменност╕ серед дорослого населення. Було запроваджено загальну початкову осв╕ту, зд╕йснено перех╕д до загально╖ семир╕чно╖ осв╕ти в м╕ст╕ й на сел╕, поступово розширилася мережа десятир╕чних шк╕л у м╕стах та райцентрах. До загально╖ середньо╖ осв╕ти школи Укра╖ни перейшли в 1966-1976 роках. Так 1 вересня стало под╕╓ю нац╕онального масштабу.
Доводити людин╕ потребу знань - це все одно, що переконувати ╖╖ в корисност╕ зору. Щоправда, ╕ сам час наст╕йно дикту╓: не хочеш в╕дстати в╕д життя - учись! Важко сказати, чого 1 вересня б╕льше: свята чи налаштовування на роботу вс╕х учасник╕в навчально-виховного процесу. Проте незм╕нними залишаються рад╕сть в╕д зустр╕ч╕ з друзями, хвилювання ╕ святковий настр╕й. З ус╕╓ю теплотою серця висловлюю подяку за титан╕чну працю вчителям, як╕ не т╕льки щедро д╕ляться з д╕тьми сво╖ми знаннями, а й старанно виховують молоде покол╕ння св╕домих громадян, справжн╕х патр╕от╕в Укра╖ни. В╕таю з Днем знань школяр╕в, студент╕в, ╖хн╕х батьк╕в ╕ вс╕х жител╕в нашого прекрасного м╕ста!
Про наше древн╓ м╕сто над Уда╓м чимало писалося на стор╕нках р╕зних видань. Метою ж цього короткого нарису ╓ спроба в╕дтворити в уяв╕ вигляд центральних вулиць Прилук, ╕сторичне минуле яких т╕сно пов'язане з одн╕╓ю з найб╕льших ╕ найв╕дом╕ших приток Удаю - Муховцем та територ╕╓ю, яка безпосередньо прилягала до берег╕в Муховця або ж до них була наближена.
Уперше я почув слово "Муховц╕" ранньо╖ весни 1944 року. У той час я змушений був навчатись у прим╕щенн╕ колишньо╖ шосто╖ школи, бо у р╕дн╕й четверт╕й розташувався в╕йськовий шпиталь. Та весна видалася примхливою, з р╕зкими перепадами н╕чних ╕ денних температур. М╕сцев╕сть, яку називали "Муховц╕" ╕ яка прилягала до подв╕р'я школи, заповнилася водою з талого сн╕гу, котру приносили численн╕ струмки. Уноч╕ вода зашерхала, перетворюючись на тонкий л╕д, ╕ ми, учн╕, на перервах, а нер╕дко ╕ в позаурочний час, ковзалися по льоду. Траплялося, що й провалювалися, ╕ тод╕ нас в╕дправляли сушитися додому, або ж трохи п╕дмокл╕ одяг чи взуття сушили в клас╕, б╕ля груби. Територ╕я, про яку йдеться, була в сиву давнину руслом Муховця. Залишки колишньо╖ притоки Удаю - ╕зольован╕ одна в╕д одно╖ водойми, як╕ ще залишилися п╕сля обм╕л╕ння ╕ пересихання Муховця, - видно, зокрема, на план╕ укр╕плень м╕ста середини ХV╤╤╤ стол╕ття. Одн╕╓ю з них ╕ була водойма в долин╕, розташован╕й поблизу подв╕р'я колишньо╖ школи №6 (у дореволюц╕йний час - прим╕щення ж╕ночо╖ г╕мназ╕╖). Дал╕ Муховець прот╕кав через сучасну вулицю Ки╖вську в п╕вн╕чному напрямку повз м╕сцев╕сть, що прилягала до колишньо╖ буд╕вл╕ ╓врейсько╖ синагоги (у п╕сляво╓нн╕ часи - к╕нотеатр ╕мен╕ М. Горького). Саме тут Муховець найближче п╕дходив до фортечних укр╕плень, тож його води використовувалися для наповнення рову, що оточував фортецю. Ц╕нним джерелом для п╕дтвердження цього слугують записи Павла Алепського, як╕ були зроблен╕ ним п╕д час подорож╕ Укра╖ною ╕ ув╕йшли до книги "Путешествие антиохийского патриарха Макария в Россию в половине ХV╤╤ в., описанное его сыном архидиаконом Павлом Алеппским". Подорожуючи до Москви, патр╕арх Макар╕й та його син у липн╕ 1654 року в╕дв╕дали Прилуки ╕ Густинський монастир. Увагу мандр╕вник╕в привернув вигляд м╕ста-фортец╕ й особливо б╕льш укр╕плена його частина - замок, або цитадель, яка омивалася проточними водами Муховця. В описуваний ним час, як в╕домо, значна оборонна роль в╕дводилася ровам, що споруджувалися перед земляними валами. Ц╕ рови в м╕ру можливост╕ заповнювалися водою з найближчих водойм - озер, р╕чок. Глибина й облицювання рову в Прилуках викликали у Павла Алепського справжн╓ захоплення. На згаданому вище план╕ м╕ста-фортец╕ Прилуки ч╕тко заф╕ксовано м╕сце у вигляд╕ велико╖ водойми п╕д назвою "Муховець", що майже впритул приляга╓ до земляного валу фортец╕. Очевидно, це була одна з найглибших ╕ найб╕льших водойм-озер, як╕ залишилися на той час в╕д повноводного Муховця. Поступове осво╓ння ╕ заселення територ╕╖ навколо п╕вденно╖ околиц╕ Прилук, знищення деревно╖ ╕ кущово╖ рослинност╕, оранка земл╕ п╕д пос╕ви призвели до його поступового обм╕л╕ння та пересихання. Близько до перехрестя сучасних вулиць Садово╖ (Горького) ╕ Шевченка (Преображенсько╖) Муховець повертав до Г╕мназично╖, а дал╕, перетинаючи територ╕ю м╕ж вулицями Шевченка ╕ Гоголя, прямував до вулиц╕ Пушк╕на, перед нею робив поворот на п╕вн╕чний сх╕д, долиною прот╕кав м╕ж Пушк╕на ╕ Ярмарковою, перетинав вулиц╕ Гоголя та Берегову, а дал╕ н╕с води вже безпосередньо до правого берега Удаю. Напрямок руху теч╕╖ Муховця можна було простежити, поки ╕снували мости через пересохле русло по вулицях Соборн╕й, Садов╕й, Котляревського, Гоголя, Берегов╕й (при впорядкуванн╕ про╖жджо╖ частини цих вулиць, прокладанн╕ асфальтового покриття мости зникли). Особливо виразно це проглядалося перед мостом на вулиц╕ Котляревського. У долин╕, обаб╕ч прилягаючих садиб, майже ц╕лий р╕к стояла вода з порослим очеретом. Ця долина з╕ значно п╕двищеним прибережним схилом мала сво╓ продовження дал╕ - через середину кварталу м╕ж вулицями Шевченка ╕ Гоголя, майже до вулиц╕ Пушк╕на. На цьому крутому схил╕, м╕ж вулицею Котляревського ╕ Пушк╕на, ми, п╕дл╕тки, взимку каталися на лижах. У найнижчому м╕сц╕ долини тод╕ ще була канава, по як╕й навесн╕, та й у дощов╕ дн╕ вл╕тку, бурхливим потоком неслася вода. На л╕вому берез╕ канави росли стол╕тн╕ верби. Тепер ця територ╕я обгороджена парканом. Тут залишилися прим╕щення колишнього танкового заводу, як колись називали фабрику господарчих вироб╕в вигадлив╕ гострослови. До реч╕, вл╕тку 1951 року мен╕ довелося попрацювати на н╕й, щоб заробити коп╕йчину на костюм, який мали пошити до зак╕нчення курсу навчання в педучилищ╕ наступного року. Проживав я тод╕ поблизу, в стареньк╕й батьк╕вськ╕й хат╕, яка ще збереглася до цього часу ╕ нагаду╓ сво╖м виглядом минуле мого р╕дного м╕ста. Зак╕нчити цей короткий нарис хочу рядками ╕з Шевченково╖ поеми "Гайдамаки": Все йде, все мина╓ - ╕ краю нема╓. Куди ж воно д╕лось? В╕дк╕ля взялось?
З в╕тальними словами до учасник╕в змагань звернулися зав╕дувач сектора по ф╕зичн╕й культур╕ та спорту м╕сько╖ ради Серг╕й Соколов, голова м╕сько╖ орган╕зац╕╖ ФСТ "Спартак" Петро Дяченко, директор ф╕рми Т╤М Дмитро Барнаш.
У турн╕р╕ взяли участь 12 команд з Н╕жина, Варви та Прилук. Змагання проходили в напружен╕й боротьб╕. Спортсмени, як ╕ годиться, демонстрували високу майстерн╕сть, волю до перемоги та ╕ндив╕дуальн╕ тактичн╕ д╕╖. У ф╕нал╕ перше м╕сце у господар╕в майданчика - команди "Дрова" - вирвали з рук баскетбол╕сти БК "Н╕жин" (10:7). Трет╓ м╕сце теж д╕сталося н╕жинцям: з рахунком 11:10 вони перемогли БК "Варва". Переможц╕ нагороджен╕ кубком, медалями, грамотами та футболками з логотипом турн╕ру. Призери також не залишилися без уваги – отримали медал╕, грамоти й баскетбольн╕ м’яч╕ в╕д магазину "Спорт Лайн". До реч╕, п╕д час змагань проводилися р╕зноман╕тн╕ конкурси, де кращих нагороджено ц╕нними призами в╕д магазину "Оф╕с Лайн". Орган╕затори змагань щиро вдячн╕ за п╕дтримку в проведенн╕ змагань спонсорам – директору ф╕рми Т╤М Дмитру Барнашу, директорам магазин╕в "Оф╕с Лайн" В╕ктору Джеваз╕ та "Спорт Лайн" Веннад╕ю Каниг╕ну, а також ╕н╕ц╕атору й ентуз╕асту змагань Андр╕ю Джеваз╕.
ДАТА Паспорти до Дня Незалежност╕
Першим в╕тальне слово мав м╕ський голова Юр╕й Беркут:
- Маю велику честь в╕д ╕мен╕ виконавчого ком╕тету, в╕д себе особисто прив╕тати присутн╕х ╕з Днем Незалежност╕. При╓мно бачити юне покол╕ння, що народилося п╕д небом в╕льно╖ Укра╖ни. Я переконаний, що наш╕ д╕ти, з╕бравши величезний досв╕д прад╕д╕в, зроблять усе, аби процв╕тали Прилуки. Нехай ус╕ задуми реал╕зуються конкретними справами! Найкращ╕ побажання прозвучали ╕ з вуст начальника сектора громадянства, ╕мм╕грац╕╖ та ре╓страц╕╖ ф╕зичних ос╕б Прилуцького МВ УМВС, майора м╕л╕ц╕╖ Валентини Тищенко. З╕ Словом до Укра╖ни звернулася в╕дм╕нниця навчання, учениця 11 класу спец╕ал╕зовано╖ школи №6 Анастас╕я Шевченко. А пот╕м м╕ський голова вручив паспорти восьми юним громадянам. На завершення молодь поздоровив голова Ради стар╕йшин м╕ста Михайло Ющенко: - На молодь завжди покладаються велик╕ над╕╖. Тож будьте активними, наполегливо працюйте над собою, здобувайте знання. В╕д ╕мен╕ Ради стар╕йшин м╕ста зичу здоров'я, щастя, достатку, миру та щедро╖ дол╕. "Не питай, що для тебе може зробити Батьк╕вщина. Спитай краще, що ти можеш зробити для не╖", - казав Джордж Кеннед╕. Якщо для кожного з нас ц╕ слова стануть житт╓вим кредо, то Укра╖на буде могутньою, кв╕тучою, багатою. Св╕тлим умам ╕ золотим рукам З нагоди Дня Незалежност╕ також пройшов оф╕ц╕йний прийом м╕ського голови, де були нагороджен╕ кращ╕ прац╕вники п╕дпри╓мств, установ та орган╕зац╕й Прилук. Юр╕й Беркут прив╕тав присутн╕х з головним державним святом ╕ вручив почесн╕ грамоти в╕д Черн╕г╕всько╖ обласно╖ та Прилуцько╖ м╕сько╖ ради св╕тлим умам ╕ золотим рукам ус╕х галузей м╕ста: медично╖, правоохоронно╖, культурно╖, осв╕тньо╖, ф╕нансово╖, пол╕тично╖. А ще "ударник╕в прац╕" поздоровив голова Ради стар╕йшин м╕ста Михайло Ющенко. Урочистост╕ заходу додали музичн╕ в╕тання в╕д артист╕в м╕ського Будинку культури.
ДУМКИ НЕБАЙДУЖИХ ПРИЛУЧАН М╕сто над Уда╓м чи м╕сто без Удаю?
Наша мета – очистити д╕лянку р╕чки, що на територ╕╖ Прилук (а це понад три к╕лометри), в╕д торфу й намулу, не ч╕паючи ╕сторичного п╕щаного пласта. Конф╕гурац╕я русла Удаю не зазна╓ жодних зм╕н. Ми просто зб╕льшимо глибину р╕чки, яка на даний час подекуди всього-на-всього с╕мдесят сантиметр╕в, до трьох з половиною метр╕в. Деяк╕ м╕сця через наявн╕сть охоронно╖ зони поглиблюватися не будуть, оск╕льки там заборонен╕ будь-як╕ землян╕ роботи. Це два мости й два газопроводи м╕ж ними. Тут лише акуратно зберемо намул. У ц╕лому передбача╓ться зв╕льнити Удай в╕д 140 тисяч кубометр╕в торфу й намулу.
Под╕бних до нашого проект╕в у Прилуках ще не було. Колись робилися локальн╕ спроби очистити р╕чку в район╕ во╖нського пляжу та Бабук╕в, але про всю д╕лянку Удаю в межах м╕ста н╕коли не йшлося. Якщо вдасться зд╕йснити все задумане, то зб╕льшиться водн╕сть Удаю на територ╕╖ Прилук, в╕н не буде так ╕нтенсивно прогр╕ватися й заростати, його дно очиститься в╕д гниючих решток, котр╕ забирають з води кисень. Зв╕сно, врятувати весь Удай очищенням трьох к╕лометр╕в неможливо, але подовжити життя р╕чки й на 10-15 рок╕в забезпечити нормальн╕ еколог╕чн╕ умови – це в наших силах. На даний момент я ╕ Олександр Козик вклали у проект 90 тисяч гривень. Його к╕нцева варт╕сть – 180 тисяч гривень. Ще взимку фах╕вц╕ виконали в рамках проекту колосальний обсяг роб╕т: на вс╕й д╕лянц╕ р╕чки в межах Прилук через кожн╕ тридцять три метри зам╕рювалася швидк╕сть теч╕╖, зн╕малися геодезичн╕ показники, встановлювалася глибина, проводилися геолог╕чн╕ досл╕дження ╕ таке ╕нше. Тобто, на сьогодн╕ ч╕тко визначено, зв╕дки ск╕льки чого прибрати, де яку глибину зробити, як зберегти рель╓ф. ╢дине невир╕шене питання – в╕дведення земельних д╕лянок на берегах Удаю, куди можна буде складати д╕стан╕ з р╕чки торф та намул. ╤ ось тут мав би сповна проявитися патр╕отизм м╕ського голови, котрий не стомлю╓ться повторювати, що живе й працю╓ виключно в ╕нтересах територ╕ально╖ громади. А х╕ба Удай ╕ не ╓ той сп╕льний ╕нтерес прилуцько╖ громади? Р╕ч у т╕м, що за законом замовником проекту очищення р╕чки ╓ м╕ська влада. К╕лька рок╕в тому Прилуцька м╕ськрада ухвалила р╕шення про створення прим╕ського заказника. Р╕шення ухвалили, проте земель п╕д заказник ДП "Прилуцьке л╕сове господарство" так ╕ не передали. Тобто, р╕шення ╕сну╓ т╕льки на папер╕, жодних д╕й по ньому не в╕дбулося. ╤ тут сво╓ слово повинен сказати замовник в особ╕ м╕ського голови, зробивши все для того, щоб л╕сове господарство не вводило потр╕бн╕ для складування торфу й намулу д╕лянки у проект заказника ╕ залишило ╖х за м╕стом. Зробить Юр╕й Беркут цей крок, допоможе нам отримати узгодження з еколог╕чною службою – проект просуватиметься дал╕, бо вже визначен╕ виконавц╕. Це полтавська ф╕рма "Будтехноремонт", котра очищувала Удай у Велик╕й Круч╕, ╕ фах╕вц╕ з Донеччини. Якщо м╕ська влада не буде пасивним спостер╕гачем ╕ мер на зло Козику й Рожку не чинитиме перепон, то вже в цьому роц╕ ми почнемо готувати майданчики для торфу й намулу. Земля п╕д них використовуватиметься тимчасово. Згодом, коли виникне потреба, торф вивеземо. Транспортувати ж його та намул щойно д╕станими з р╕чки неможливо й недоц╕льно. Треба, щоб спершу з них стекла вода. Про вс╕ ц╕ реал╕╖ дуже добре зна╓ м╕ський голова, але поки що ми не бачимо з його боку бажання посприяти й прискорити процес. Напевне, я був би найщаслив╕шою людиною, якби Юр╕й Беркут хоч раз запросив нас на розмову ╕ поц╕кавився, як справи по проекту. Натом╕сть на свою адресу чу╓мо деструктивну критику, ╕рон╕ю та скепсис. Д╕йсно, ми не в змоз╕ очистити понад 130 к╕лометр╕в р╕чки по вс╕й Черн╕г╕вщини, але ж першими зробити крок у даному напрямку, потрапити до державно╖ програми ф╕нансування – зобов’язан╕. Коли прилучани намагаються щось зробити задля покращення свого життя, а м╕ська влада каже, що це нереально, то зм╕н не в╕дбудеться. Якщо мер не в╕рить у так╕ см╕лив╕ проекти, як очищення Удаю, якщо в╕н бо╖ться ╖х, то, йому, мабуть, сл╕д зв╕льнити кр╕сло оч╕льника м╕ста. Мер повинен в╕рити в щасливе майбутн╓ Прилук ╕ запалювати ц╕╓ю в╕рою вс╕х нас. В╕н повинен п╕дтримувати будь-який проект, що на користь м╕сту. Нав╕ть якщо результати проекту припадуть уже на каденц╕ю когось ╕ншого. Оце й буде справжня любов до Прилук ╕ прилучан. Можливо, комусь це видасться дивним, але особисто мен╕ дуже ╕мпону╓ острах Юр╕я Беркута по в╕дношенню до мене й Олександра Дмитровича Козика. У Прилуках майже 60 тисяч жител╕в, та найчаст╕ше в╕д м╕ського голови можна почути про Рожка, Козика, Удай ╕ басейн. Таке враження, що в м╕ст╕ нема╓ ╕нших людей ╕ ╕нших проблем. Але ми проблема не для прилучан, а для байдужих, не здатних ефективно працювати й масштабно мр╕яти людей. ╤ ми пост╕йно заважатимемо ╖м. А значить, недарма живемо ╕ ╖мо хл╕б. Хто якими масштабами мр╕╓, той так ╕ працю╓, таких ц╕лей ╕ досяга╓. Др╕бн╕ думки – др╕бн╕ д╕╖. Чому легко працю╓ться людин╕, котра не бере на себе серйозних зобов’язань ╕ н╕коли не виходить за рамки досяжного? Бо ╖й не треба докладати додаткових зусиль, шукати нов╕ шляхи – все йде по накату. Та справа в╕д такого мера т╕льки програ╓. Якщо ж людина мр╕╓ широко, щораз ставить перед собою все масштабн╕ш╕ завдання, то нав╕ть п’ятдесят в╕дсотк╕в ╖х виконання - це набагато б╕льше, н╕ж стов╕дсоткове досягнення н╕кчемних, др╕бних ц╕лей. Я розум╕ю, що чим менше здобутк╕в у Козика й Рожка, тим краще для м╕ського голови. Заради того, аби насолити нам, Юр╕й Беркут здатен загубити найвиг╕дн╕ш╕ для Прилук проекти. Однак спод╕ва╓мося, що, незважаючи на всю «любов ╕ повагу» Юр╕я Володимировича до нас, в╕н таки вир╕шить питання в╕дведення земельних д╕лянок п╕д накопичувач╕ торфу, що д╕ставатиметься з Удаю п╕д час його очищення. А громада побачить, чи д╕йсно мер печеться про ╖╖ ╕нтереси, чи вс╕ його клятви й зав╕ряння – то пуст╕ слова. Микола Рожко, голова м╕сько╖ орган╕зац╕╖ пол╕тично╖ парт╕╖ "Сильна Укра╖на", голова громадсько╖ орган╕зац╕╖ "Прилуцька сп╕лка промисловц╕в та п╕дпри╓мц╕в "Сп╕впраця"
Дивно, що доб╕га╓ к╕нця терм╕н повноважень депутат╕в м╕сько╖ ради п’ятого скликання, а вони чи то дос╕ не вивчили закони, чи то тлумачать ╖х на власний розсуд. Адже, зг╕дно ╕з Законом "Про м╕сцеве самоврядування в Укра╖н╕", сес╕ю склика╓ м╕ський голова. У раз╕ його в╕дсутност╕ сес╕я склика╓ться секретарем м╕сько╖ ради. Для того, аби м╕ський голова скликав сес╕ю за пропозиц╕╓ю депутат╕в, необх╕дно, щоб було в╕дпов╕дне звернення не менш як одн╕╓╖ третини депутат╕в в╕д загального складу ради. До реч╕, про це ма╓ знати ╕ народний депутат Олег Ляшко, котрий повинен, як н╕хто ╕нший, добре ор╕╓нтуватися в чинному законодавств╕ й дотримуватися його.
Наголошую: н╕якого звернення в╕д депутат╕в не було н╕ 5, н╕ 6 серпня. Про те, що члени фракц╕╖ "Батьк╕вщина" збирають сес╕ю, я д╕знався по дороз╕ до Черн╕гова. Оск╕льки звернення в╕д одн╕╓╖ третини депутат╕в не надходило (напевно, готувалися зустр╕чати народного депутата, а звернення п╕дготувати забули), то, в╕дпов╕дно, не було й розпорядження про скликання позачергово╖ сес╕╖. Отже, ц╕лком лог╕чно, що спец╕ал╕сти, котр╕ готують сес╕╖, не мали п╕дстав пов╕домляти депутат╕в про сес╕ю. Тому 6 серпня в актов╕й зал╕ були лише депутати, запрошен╕ фракц╕╓ю "Батьк╕вщина". Як бачимо, процедура порушена, кворуму не було, в╕дтак, з╕брання депутат╕в не можна вважати сес╕╓ю. Тепер щодо мо╓╖ в╕дсутност╕ в м╕ст╕. 6 серпня я був на робот╕, а саме: брав участь у нарад╕, яку проводив голова облдержадм╕н╕страц╕╖ Володимир Хоменко ╕ на яку були запрошен╕ вс╕ м╕ськ╕ голови, голови райдержадм╕н╕страц╕й, кер╕вники правоохоронних орган╕в та п╕дрозд╕л╕в МНС област╕. Пов╕домлення про нараду я отримав завчасно в╕д першого заступника голови ОДА Стан╕слава Прокопенка. Я не мав права про╕гнорувати ╕ не взяти участь у нарад╕, адже питання пожежно╖ безпеки, яке було внесене в ╖╖ порядок денний, на сьогодн╕ ╓ питанням номер один не лише по област╕, а й по вс╕й Укра╖н╕. Другим на нарад╕ у губернатора слухалося питання стосовно трагед╕╖, що сталася в приймальному в╕дд╕ленн╕ канал╕зац╕йно╖ насосно╖ станц╕╖ №2 КП "Прилукитепловодопостачання". При розгляд╕ даного питання також мав бути присутн╕й директор п╕дпри╓мства Володимир Наз╕м. Тому в пана Ляшка нема╓ н╕яких п╕дстав звинувачувати мене в ус╕х гр╕хах, ╕ червон╕ти мен╕ нема чого. Усе, про що говорили Олег Ляшко та окрем╕ депутати, нехай залиша╓ться на ╖хн╕й сов╕ст╕, адже робити пол╕тичний п╕ар на людському гор╕ не просто неетично, а нав╕ть аморально. До такого можуть д╕йти лише черств╕, бездушн╕ люди. Кер╕вництво м╕ста й п╕дпри╓мство без п╕ару, а з глибоким, щирим сп╕вчуттям с╕м'ям постраждалих допомогли в орган╕зац╕╖ поховань ╖хн╕х р╕дних. КП "Прилукитепловодопостачання" взяло на себе вс╕ витрати, виконавчий ком╕тет вид╕лив матер╕альну допомогу с╕м'ям постраждалих, хоча ми вс╕ розум╕╓мо, що це жодною м╕рою не компенсу╓ р╕дним втрату годувальник╕в. - Найпершою попередньою верс╕╓ю загибел╕ людей на канал╕зац╕йн╕й насосн╕й станц╕╖ №2 було отру╓ння с╕рководнем. Але, кажуть, п╕сля розтину т╕л загиблих, досл╕джень випар╕в у приймальному в╕дд╕ленн╕ станц╕╖ з’явилися нов╕ факти, як╕ кардинально зм╕нили суть справи. Ви можете назвати хоча б деяк╕ ╕з цих факт╕в? - В╕дпов╕дно до досл╕джень та висновк╕в м╕сько╖ санеп╕демстанц╕╖, концентрац╕я с╕рководню в прим╕щенн╕, де сталася трагед╕я, у 4 рази менша гранично допустимо╖ норми. Отже, безп╕дставне звинувачення народного депутата Олега Ляшка стосовно того, що отру╖ли людей с╕рководнем, лопнуло, як мильна бульбашка. За висновками л╕карського св╕доцтва про смерть, у машин╕ста насосних установок Валер╕я Левчука виявлен╕ внутр╕шньочерепна травма, набряк головного мозку та ушкодження внасл╕док контакту з тупим предметом, що й стало причиною смерт╕. Отже, д╕йсно, з'явилися нов╕ обставини, що дають п╕дстави правоохоронним органам провести ретельне неупереджене розсл╕дування ╕, до ╖х чест╕, знайти справжн╕х винуватц╕в жахливо╖ трагед╕╖. Я особисто, як н╕хто ╕нший, зац╕кавлений у цьому. - У попередньому номер╕ "Град" надрукував звернення Олега Ляшка до Генпрокурора ╕ Прем’╓р-м╕н╕стра. В Олександра Медведька нардеп попросив крим╕нально╖ в╕дпов╕дальност╕ для Вас ╕ Володимира Наз╕ма, у Миколи Азарова – грошей "на реконструкц╕ю канал╕зац╕йно╖ насосно╖ станц╕╖ в м. Прилуки". Хтось ╕з них уже в╕дгукнувся? - Якщо прилучани уважно читали ц╕ звернення, то, безумовно, пом╕тили ╖х абсурдн╕сть ╕ безглузд╕сть. Коли пан Ляшко дозволя╓ соб╕ виступати в рол╕ ╕ сл╕дчого, ╕ прокурора, ╕ судд╕, то нехай в╕н як народний депутат, зважаючи на те, що виникли ╕нш╕ обставини загибел╕ людей, знайде в соб╕ мужн╕сть знову звернутися до Генерального прокурора Укра╖ни з проханням провести об'╓ктивне, неупереджене розсл╕дування причин загибел╕ прац╕вник╕в "Прилукитепловодопостачання" ╕ назвати винних. - У чому головна проблема очисних споруд Прилук? Ск╕льки грошей потр╕бно для того, щоб ╖╖ вир╕шити, ╕ як╕ кроки Вашо╖ команди в цьому напрямку? - Проблем нема╓ там, де не працюють. Щодо очисних споруд, то в найближчому майбутньому необх╕дно виготовити проектно-кошторисну документац╕ю на реконструкц╕ю канал╕зац╕йних очисних споруд №2; побудувати самоплинний канал╕зац╕йний колектор в╕д очисних споруд до четвертого каскаду б╕оставк╕в (у рамках проекту ТАС╤S уже над╕йшло обладнання). Нараз╕ проходять перемовини ╕з власниками земельних па╖в, через як╕ ма╓ пройти дане буд╕вництво. Кр╕м того, необх╕дно виконати зам╕ну 750 м нап╕рного колектора по вул. Дружби народ╕в до КОС №2, в╕дновити окислювач╕, впровадити установки ультраф╕олету на знезараження ст╕чних вод, реконструювати й перевести в автоматичний режим канал╕зац╕йну насосну станц╕ю, що по вул. Б╕лецького-Носенка. Плануються й ╕нш╕ заходи. Для повно╖ реконструкц╕╖ очисних споруд необх╕дно 10 млн. грн., лише на розробку проектно╖ документац╕╖ потр╕бно близько 500 тис. грн. У 2010 роц╕ на очисних спорудах №2 працювала моб╕льна лаборатор╕я, що проводила в╕дб╕р проб ст╕чних вод, за результатами яких робота очисних споруд була визнана задов╕льною. Моб╕льну лаборатор╕ю надали колеги з Н╕меччини (п╕дпри╓мство Штадтентвессерунг, м. Дрезден) у рамках проекту "Н╕мецько-укра╖нське партнерство у сфер╕ водного господарства". Також КП "Прилукитепловодопостачання" за власн╕ кошти замовило проект на буд╕вництво самоплинного канал╕зац╕йного колектора варт╕стю 63,114 тис. грн. ╕ загальний проект на реконструкц╕ю очисних споруд. - Чи правда, що з Ки╓ва вже над╕йшли результати анал╕з╕в отру╓них нев╕домою речовиною сток╕в, а м╕ська влада замовчу╓ ╕ нав╕ть прихову╓ ╖х? - М╕ськ╕й влад╕ нема чого замовчувати чи приховувати. Результати анал╕з╕в сток╕в мають над╕йти правоохоронним органам, ╕ лише з ╖х дозволу вони можуть озвучуватися. - Що на сьогодн╕ робить КП "Прилукитепловодопостачання" для того, аби над╕йн╕ше захистити сво╖ мереж╕ в╕д сторонн╕х втручань? Як╕ додатков╕ заходи вживаються п╕дпри╓мством з метою уникнення трагед╕й, под╕бних до т╕╓╖, що сталася 5 серпня? - За ╕нформац╕╓ю начальника Головного управл╕ння житлово-комунального господарства област╕ В╕ктора Геращенка, КП "Прилукитепловодопостачання" ╓ одним ╕з кращих у Черн╕г╕вськ╕й област╕. У розвиток п╕дпри╓мства в рамках реал╕зац╕╖ проекту ╢вропейського Союзу ТАС╤S вкладено майже 20 м╕льйон╕в гривень. Отже, на сьогодн╕ п╕дпри╓мство досить привабливе для тих, хто хоче прибрати його до сво╖х рук, а пот╕м... знищити (так╕ приклади вже в╕дом╕ й у наш╕й област╕). Т╕, що прагнуть це зробити, втратили людське обличчя ╕ загубили сов╕сть, бо за ефективною орган╕зац╕╓ю роботи п╕дпри╓мства сто╖ть благополуччя тисяч прилучан, котр╕ хочуть щодня користуватися холодною ╕ гарячою водою, мати взимку тепло у квартирах, дихати еколог╕чно чистим пов╕трям. Прикро констатувати факт, що на даний час п╕дпри╓мство несе збитки в╕д сторонн╕х втручань, але м╕ська влада ╕ кер╕вництво КП "Прилукитепловодопостачання" вживають ус╕ необх╕дн╕ заходи, аби уникнути як еколог╕чних, так ╕ людських трагед╕й. З боку кер╕вництва ╕ диспетчерсько╖ служби п╕дпри╓мства посилився контроль за роботою стратег╕чних об'╓кт╕в. Зокрема, КП "Прилукитепловодопостачання" власними силами орган╕зувало охорону канал╕зац╕йних ╕ водопостачальних насосних станц╕й (з резервуарами чисто╖ води) з метою недопущення до даних об’╓кт╕в сторонн╕х ос╕б. Чергов╕ стратег╕чних об’╓кт╕в пер╕одично в телефонному режим╕ зв’язуються з диспетчером п╕дпри╓мства ╕ допов╕дають про ситуац╕ю на об’╓ктах. Колектив "Прилукитепловодопостачання" н╕ на мить не забува╓, яка в╕дпов╕дальн╕сть лежить на ньому. - Дякую за розмову.
Комунальне п╕дпри╓мство "Прилукитепловодопостачання", як ╕ в попередн╕ роки, свою д╕яльн╕сть спрямову╓, в основному, на сво╓часну п╕дготовку до опалювального сезону котелень, теплових пункт╕в та ╕нженерних мереж теплопостачання ╕ гарячого водопостачання. Також проводяться ремонт ╕ зам╕на д╕лянок ╕нженерних мереж водопров╕дно-канал╕зац╕йного, газового господарства та електрообладнання.
По цехах "Прилукитепловодопостачання" з початку 2010 року виконано кап╕тального ╕ поточного ремонт╕в на суму 307,02 тис. грн. По д╕льниц╕ теплопостачання проведено г╕дравл╕чне випробування теплових мереж; п╕дготовлено 71% котелень, ╕з них 14 м╕н╕-котелень ╕ 6 (66,7%) теплових пункт╕в; виконано зам╕ну 1070 м теплових мереж на попередньо ╕зольован╕ труби, що становить 44% в╕д запланованого (до к╕нця серпня даний вид роб╕т буде виконано на 70% в╕д запланованого). Також проведен╕ режимно-налагоджувальн╕ роботи й теплотехн╕чн╕ ╕спити 15 водогр╕йних котл╕в на чотирьох котельнях, що дозволить котельням працювати в режим╕ енергозбереження. У поточному роц╕ за кошти державно╖ субвенц╕╖ плану╓ться повна реконструкц╕я централ╕зовано╖ котельн╕ по вул. Перемоги, 180. По д╕льниц╕ водопостачання у 2010 роц╕ виконано зам╕ну 804 м (89% в╕д запланованого) водопров╕дно╖ мереж╕, що на 90% б╕льше, н╕ж за аналог╕чний пер╕од тор╕к; в╕дремонтовано 9 глибинних насос╕в ╕ 26 пожежних г╕дрант╕в; зд╕йснено п╕дготовку 3 свердловин, що склада╓ 75% в╕д запланованого на поточний р╕к. По д╕льниц╕ водов╕дведення зам╕нено 52 м канал╕зац╕йних мереж, в╕дремонтовано 13 фекальних насос╕в, п╕дготовлено 1 канал╕зац╕йну насосну станц╕ю ╕ на 50% - м╕ськ╕ канал╕зац╕йно-очисн╕ споруди. У зв’язку з передачею на обслуговування п╕дпри╓мству внутр╕шньобудинкових ╕нженерних мереж зд╕йснюються ╖х ремонт та п╕дготовка до ос╕нньо-зимового пер╕оду, а також зам╕на ╕ ремонт зап╕рно╖ арматури й ╕нш╕ роботи на суму близько 53,0 тис. грн. У 220 житлових будинках проведено г╕дравл╕чне випробування внутр╕шньобудинкових мереж, у 18-ти - ╖х промивку. Проблемними питаннями для п╕дпри╓мства залишаються: - встановлення м╕н╕-котелень, як╕ над╕йшли у рамках проекту ТАС╤S ╕ на виконання проектно-кошторисно╖ документац╕╖ яких потр╕бно 239,0 тис. грн.; - недостатн╓ забезпечення вл╕тку мешканц╕в м╕крорайону Рокитний питною водою; для вир╕шення ц╕╓╖ проблеми необх╕дно побудувати артсвердловину, варт╕сть проектно-кошторисно╖ документац╕╖ яко╖ - 80,0 тис. грн. "Прилукитепловодопостачання" пода╓ питну воду з в╕дхиленням в╕д вимог ГОСТ 2874-82 за показником вм╕сту фтору до 2,8 мг/куб. дм. Нараз╕ п╕дпри╓мство не в змоз╕ забезпечити населення м╕ста водою, яка б в╕дпов╕дала вимогам стандарт╕в, оск╕льки не ма╓ кошт╕в на буд╕вництво знефторювально╖ установки. Проте, не зважаючи на в╕дсутн╕сть ф╕нансування, "Прилукитепловодопостачання" за власний кошт виконало ╕нженерно-геолог╕чн╕ вишукування (варт╕сть роб╕т - 37,2 тис. грн.) на ╖╖ буд╕вництво. Кр╕м того, проводиться тендер на закуп╕влю роб╕т з виготовлення проекту на буд╕вництво знефторювально╖ установки. Варт╕сть проектно-кошторисно╖ документац╕╖ становитиме близько 800,0 тис. грн. Сл╕д зазначити, що подача води з в╕дхиленням в╕д вимог ГОСТу 2874-82 може призвести до застосування штрафних санкц╕й з боку контролюючих орган╕в у розм╕р╕ 25% в╕д загального обсягу подано╖ води, що склада╓ 7 тис. грн. за день. Серед проблем ╕ буд╕вництво самоплинного канал╕зац╕йного колектора. Питання надання КП "Прилукитепловодопостачання" дозволу на зб╕р матер╕ал╕в попереднього погодження та вибору земельно╖ д╕лянки п╕д буд╕вництво канал╕зац╕йного колектора в╕д м╕ських канал╕зац╕йних очисних споруд до б╕оставк╕в "Прилукитепловодопостачання" на територ╕╖ Д╕довецько╖ с╕льради дос╕ не вир╕шене. Комунальне п╕дпри╓мство "Прилукижитлобуд" з початку року проводить поточн╕ ремонти м’яко╖ покр╕вл╕ на 93 будинках ╕ 42 п╕д’╖зд╕в; роботи з благоустрою прилеглих територ╕й; перев╕рку димових ╕ вентиляц╕йних канал╕в у 7390 квартирах; ремонт електрощитових ╕ вх╕дних дверей; скл╕ння в╕кон сходових кл╕тин у 46 будинках; ремонт тамбур╕в ╕ зливового водов╕дведення у будинках тощо. Фактично до зими п╕дготовлено 216 будинк╕в ╕з 348, що на баланс╕ "Прилукижитлобуду" . Готуючись до ос╕нньо-зимового пер╕оду, п╕дпри╓мство прид╕ля╓ велику увагу кап╕тальному ремонту житлового фонду. У поточному роц╕, як ╕ в минулому, на вказан╕ роботи використано 200 тис. грн. Ус╕ вони направлен╕ на ремонт м’яко╖ покр╕вл╕ в 15 будинках. Але все одно стан покр╕вл╕ будинк╕в житлового фонду ╓ проблемним для "Прилукижитлобуду": потребують негайного ремонту близько 5 тис. кв. м м’яко╖ покр╕вл╕. Також турбу╓ незадов╕льний стан плит перекриття лодж╕й, м╕жпанельних шв╕в, л╕фт╕в – на це додатково необх╕дно 579 тис. грн. У 2010 роц╕ дан╕ кошти в м╕сцевому бюджет╕ в╕дсутн╕. Комунальне п╕дпри╓мство "М╕ськсв╕тло" за 7 м╕сяц╕в нин╕шнього року висадило 310 декоративних дерев та кущ╕в, зр╕зало 170 авар╕йних ╕ сухост╕йних дерев, викосило 68 га газон╕в на зелен╕й зон╕, встановило й зам╕нило 95 дорожн╕х знак╕в. Пост╕йно проводяться обслуговування систем зовн╕шнього осв╕тлення, ремонт ╕ обслуговування св╕тлофорних об’╓кт╕в по м╕сту. Усього виконано роб╕т на загальну суму близько 450 тис. грн. Головна проблема "М╕ськсв╕тла" - незадов╕льний стан техн╕ки у зв’язку з великим терм╕ном ╖╖ експлуатац╕╖. Комунальним п╕дпри╓мством "Послуга" до ос╕нньо-зимового пер╕оду п╕дготовлено 4 одиниц╕ спец╕ал╕зовано╖ прибирально╖ техн╕ки, в╕дремонтовано 5 зливоприймальник╕в закрито╖ зливово╖ канал╕зац╕╖ на центральних вулицях Прилук ╕ прочищено в╕дкриту зливову канал╕зац╕ю. Ремонтуються адм╕нбуд╕вл╕, майстерн╕, гараж╕. Новостворене КП "Послуга" почало надавати послуги по вивезенню та утил╕зац╕╖ твердих побутових в╕дход╕в ╕ прибиранню вулиць т╕льки з липня 2010 року. На жаль, нав╕ть при наявност╕ ф╕нансування з м╕сцевого бюджету або спонсорських кошт╕в "Послуга" нараз╕ не ма╓ спец╕ал╕зовано╖ техн╕ки, яка б ул╕тку поливала вулиц╕ й тротуари та зелен╕ зони водою. Спец╕ал╕зований автомоб╕ль, що може надавати цей вид послуг, заре╓стрований за КП "Комунальн╕ послуги". Перере╓страц╕я автомоб╕ля в ДА╤ завершиться десь до друго╖ половини вересня, коли даний вид послуг стане неактуальним. ╤ вже з вересня згадана машина переобладнуватиметься для розчищення вулиць у зимовий пер╕од: на н╕й встановлять в╕двал ╕ розкидач п╕щано-сольово╖ сум╕ш╕. Проблема "Послуги" - забезпечення протиожеледним матер╕алом. Зараз на територ╕╖ п╕дпри╓мства знаходиться 225 тонн такого матер╕алу - це 11% в╕д потреби. Також проблемою ╓ придбання ново╖ спецтехн╕ки, а саме: двигуна на автогрейдер ╕ нав╕сного обладнання на трактор МТЗ-80 та КАМАЗ. Кр╕м того, потребують ремонту розкидач╕ п╕щано-сольово╖ сум╕ш╕ й трактори Т-25 ╕ МТЗ-80. У 2010 роц╕ в Прилуках зд╕йснено ямковий ремонт дор╕г на площ╕ 6,5 тис. кв. м. на суму 850 тис. грн. Кр╕м ВАТ "Шляховик", до ремонту дор╕г було залучено п╕дпри╓мство "Варваавтодор". Комунальним п╕дпри╓мством КШХ "Шк╕льний" (це ╓дине п╕дпри╓мство в м╕ст╕, яке забезпечу╓ харчування д╕тей ус╕х установ бюджетно╖ сфери та стац╕онарних хворих у л╕карн╕) проведено проф╕лактичний огляд ╕ консервування опалювальних систем у буд╕вл╕ адм╕нуправл╕ння, кондитерського цеху, базового п╕дпри╓мства "Нафтовик". Комб╕нат виконав поточний ремонт продовольчих склад╕в, овочесховищ ╕ кондитерського цеху. Усього виконано роб╕т на загальну суму близько 44,8 тис. грн. Для орган╕зац╕╖ в ос╕нньо-зимовий пер╕од сво╓часного ╕ як╕сного харчування в закладах охорони здоров’я, осв╕тн╕х та дошк╕льних навчальних закладах Прилук заплановано заготовити 150 тонн картопл╕ та 150 тонн ╕нших овоч╕в ╕ консервовано╖ овочево╖ продукц╕╖. Олександр Сивенко, заступник м╕ського голови м. Прилуки
Штрихи творчо╖ б╕ограф╕╖:
2000 р╕к – дипломант 5-го м╕жнародного АРТ-фестивалю (м. Ки╖в. Укра╖нський Д╕м); персональна виставка в м. Дюссельдорф (Н╕меччина, публ╕чна б╕бл╕отека); 2004 р╕к – персональна виставка в м. Дюссельдорф (галерея доктора Букса); 2006 р╕к – персональна виставка до Дня Незалежност╕ Укра╖ни (оф╕с укра╖нсько╖ д╕аспори в м. Дюссельдорф); 2008 р╕к – ув╕йшов до десятки найкращих на в╕дб╕рковому конкурс╕ художник╕в Черн╕г╕вщини "За збереження пам’яток культури й арх╕тектури", винагорода – м╕сячне стажування в Бостон╕ за рахунок Конгресу США. Як в╕домо, про художника судять по картинах. Тож ув╕йд╕мо до виставково╖ зали. У ╖╖ невеличкий затишний прост╕р, де в строг╕й тематичн╕й посл╕довност╕ виставлено пейзаж╕, натюрморти, портрети. При цьому кожна картина ╕сну╓ тут сама по соб╕. Бо ╕дейна виразн╕сть полотен п╕дсилю╓ться ще й допом╕жними засобами: п╕дсв╕чуванням, вазами, металопластиком... ╕ цитатами поета Олександра Забарного. Одна з ключових - "Спочинь на мо╓му плеч╕!" В╕д мистецького дива Риженка н╕бито линуть божественн╕ звуки флейти. Самобутня атмосфера, самобутн╕й живописець! Працю╓ в╕н як у реал╕стичному, так ╕ в стил╕ "фентез╕" - окремо в кожному, а ╕нод╕ в ╖х гармон╕йному по╓днанн╕. В╕дтак, знайомство з картинами потребу╓ винятково╖ зосередженост╕. Вражають передус╕м портрети ("Портрет Пако" пам’ят╕ л╕пшого друга Юр╕я Покальчука, "Портрет Дашеньки", "Д╕вчисько з Броварок", "Св╕тлана", "Дитячий портрет"...). Показова деталь: оч╕ деяких персонаж╕в нап╕взаплющен╕ або опущен╕ додолу - митець н╕би да╓ нам можлив╕сть пофантазувати, самост╕йно домислити образ, вибудувати певний ряд асоц╕ац╕й. Довго не в╕дпускають з н╕жних лабет прекрасного пейзаж╕ й натюрморти: "Ос╕нь у Качан╕вц╕", "Набережна Дунаю", "Спогад про Париж", "Ангел", "Казкова симфон╕я", "Н╕жн╕сть", "Подарунок товаришу", "Кв╕ти", "Веч╕рн╕й натюрморт" та ╕нш╕. Написан╕ в р╕зн╕ пер╕оди, вони яскраво випром╕нюють енергетику митця. За допомогою незвичайних кольор╕в. "Люблю працювати над кольоровою гамою, - з╕зна╓ться пан Риженко. – Прагну, щоб на одному дециметр╕ м╕стилося якомога б╕льше кольор╕в. Нав╕ть таких, яких нема╓ в природ╕. А зв╕дси – пошук, безжальне ставлення до себе (появ╕ картини передують десятки еск╕з╕в), продиктоване власним кредо "Не важливо "що", а важливо "як". П╕сля паузи дода╓: "Зна╓те, в житт╕ мене не ваблять н╕ матер╕альн╕ вигоди, н╕ звання, н╕ статуси. Н╕чого, окр╕м творчост╕. Тому й люблю ╖╖ до самозабуття". На час╕ наш герой – у стан╕ несамовитого гор╕ння. Кр╕м основно╖ роботи, ревно облаштову╓ другий поверх кра╓знавчого музею до 925-╖ р╕чниц╕ Прилук. Це так важливо! Будучи членом динам╕чно╖ креативно╖ команди мецената-патр╕ота Юр╕я Копт╓ва, Анатол╕й Риженко ус╕ляко прагне надати р╕дному м╕сту рис ╓вропейськост╕, б╕льшо╖ одухотвореност╕. Талановитому майстру пензля до снаги впливати на св╕дом╕сть земляк╕в. Св╕дчення – в╕дгуки шанувальник╕в. Серг╕й Кул╓шов: "Майстре, я захоплений глибиною ╕ н╕жн╕стю Ваших роб╕т. Вони гасять в людин╕ депрес╕ю, гн╕в, зло". Ольга П╕ддяченко: "Ваш╕ картини надихають на досягнення нових рубеж╕в!" Св╕тлана Чекал╕на: "Подоба╓ться ф╕л╕гранна техн╕ка виконання. Не переста╓ дивувати кол╕р. Дякую за наполеглив╕сть!" Тетяна Зоц: "Ориг╕нальн╕ твори, як╕ сполучають в╕чне з прекрасним, красномовно переконують, що життя чудове ╕ кожен мусить залишити в ньому благодатний сл╕д". Р.S. Захочете перев╕рити достов╕рн╕сть ╕нформац╕╖ - приходьте на виставку. Вона працюватиме ще два дн╕, тобто до 20 серпня включно!
Послуги з п╕льгового про╖зду по м. Прилуки окремим категор╕ям громадян у 2010 роц╕ нада╓ ВАТ "Прилуцьке АТП-17407", в╕дпов╕дно до укладеного з управл╕нням прац╕ та соц╕ального захисту населення м╕сько╖ ради договору №5 в╕д 31 грудня 2008 року на ф╕нансування заход╕в з виконання державних програм соц╕ального захисту.
П╕льгов╕ перевезення автобусами ВАТ "Прилуцьке АТП-17407" зд╕йснюються на наступних маршрутах: - №1 "с. Манжос╕вка – Досл╕дна" - 2 автобуси щоденно, кр╕м вих╕дних, та 1 автобус у суботу й нед╕лю; - №4 "Школа №12 - с. Зам╕стя" - в╕второк ╕ четвер; кр╕м того, зг╕дно з усною домовлен╕стю м╕ж виконавчим ком╕тетом Прилуцько╖ м╕сько╖ ради та АТП-17407, щоденно, до 15 жовтня 2010 року, зд╕йснюються перевезення п╕льгово╖ категор╕╖ громадян на дач╕; - №9 "селище Будмаш - з-д Тваринмаш" - 1 автобус щоденно, з 9.00 до 16.00; - №30 "273 квартал - ЦТДЮ - в/м №12" - 1 автобус щоденно; - №3 "с. Сухополова – Промзона", №6 "Зал╕зничний вокзал - с. Валки", №7 "Зал╕зничний вокзал - с. За╖зд", №8а "Г╕мназ╕я №1 - с. Даньк╕вка" - по 1 автобусу у в╕второк та четвер; кр╕м того, автобуси по маршруту №8а -щосуботи до Нового Побуту. На вс╕х ╕нших маршрутах, зг╕дно з усною домовлен╕стю м╕ж приватними перев╕зниками та виконавчим ком╕тетом Прилуцько╖ м╕сько╖ ради, перевезення пасажир╕в зд╕йснюються наступним чином: - до 19 пасажиром╕сць в автобус╕ - 1 п╕льгове м╕сце; - б╕льше 19 пасажиром╕сць - 3 п╕льгов╕ м╕сця. З граф╕ками руху п╕льгових автобус╕в можна ознайомитися в газет╕ "Град Прилуки", у ком╕тетах самоорган╕зац╕╖ населення ╕ в управл╕нн╕ прац╕ та соц╕ального захисту населення м╕сько╖ ради. Михайло Кубрак, головний спец╕ал╕ст з транспорту в╕дд╕лу п╕дпри╓мництва та регуляторно╖ пол╕тики управл╕ння економ╕чного розвитку та ╓вропейсько╖ ╕нтеграц╕╖ Прилуцько╖ м╕сько╖ ради
╤ перес╕чн╕ прилучани, ╕ депутати м╕сько╖ ради дедал╕ част╕ше порушують питання, чому в таку нещадну спеку вулиц╕ Прилук не поливаються водою. Цю претенз╕ю "Град" переадресував директору комунального п╕дпри╓мства "Послуга" Олександру Мус╕╓нку, ╕ в╕н розпов╕в наступне:
- Послуга з поливання вулиць водою ф╕нансу╓ться з м╕ського бюджету. Грошей на не╖ на 2010-й р╕к м╕ська рада не вид╕лила. ╤ така ситуац╕я спостер╕га╓ться вже рок╕в зо чотири. Д╕стати води на поливання вулиць - не проблема, тут ф╕нансування не потр╕бне. А от на зарплату вод╕ю поливально╖ машини, паливно-мастильн╕ матер╕али ╕ запчастини для не╖ кошти необх╕дн╕. У "Послуги" зайвих ресурс╕в нема╓, нам нав╕ть обсяг ф╕нансування на прибирання вулиць обмежили. Тож вид╕лить м╕ська рада кошти на поливання вулиць – поливатимемо.
У Ладан╕ палала хата Оп╕вдн╕ 4 серпня у Ладан╕, на вулиц╕ Ватут╕на, загор╕вся житловий будинок №11. Його власниця, 1930 року народження, мешкала сама. Коли л╕тню ж╕нку знайшли, вона лежала в к╕мнат╕ у великому задимленн╕. Рятувальники СДПЧ-14 винесли постраждалу через в╕кно, ╕ ╖╖ в╕дразу доправили до л╕карн╕.
Вогонь повн╕стю знищив покр╕влю будинку, дв╕ к╕мнати та реч╕ домашнього вжитку. Збитки оц╕нюються в 10 тисяч гривень. Та головне, що життя людини врятовано.
Менш н╕ж за два роки свого ╕снування Кур╕нь став активним учасником громадсько-спортивного життя нашого м╕ста. Проведено багато заход╕в як сп╕льно з побратимами Окремого Прилуцького козацького полку ╕м. Петра Сагайдачного, так ╕ самост╕йно. Основний напрямок д╕яльност╕ Куреня - в╕дродження традиц╕йних козацьких бойових мистецтв ╕ гартування духу во╖н╕в за вз╕рцем козак╕в-характерник╕в. Очолю╓ Кур╕нь Роман З╕нченко. Як справжн╕й нащадок князя Святослава, на голов╕ в╕н ма╓ козацького чуба та вуса, козаки теж намагаються не в╕дставати в╕д свого отамана. Як виявилося, в╕дтворення ╕сторично╖ зовн╕шност╕ ╓ важливим кроком на шляху до самоусв╕домлення себе як укра╖нця в ц╕лому, так ╕ во╖на зокрема. В╕кових обмежень у Курен╕ нема, у його склад╕ козаки в╕д 6 до 50 рок╕в.
Отже, фестиваль розпочався показовими виступами шести колектив╕в - п’яти з Укра╖ни ╕ одного зб╕рного з укра╖нц╕в, б╕лорус╕в та рос╕ян. Козаки Куреня вразили глядач╕в досконалою бойовою техн╕кою ╕ захоплюючими вправами, в яких демонструвалася здатн╕сть керувати сво╖ми емоц╕ями та в╕дчуттями. Коли прилучани лежали на битому скл╕ та ходили по ньому, згинали сталев╕ дроти об власне т╕ло, головний суддя змагань, найсильн╕ший чолов╕к планети Василь В╕растюк, як ╕ багато присутн╕х, в╕д хвилювання в╕дводив погляд. А пот╕м настав час власне змагань, що проходили за ол╕мп╕йською системою в шести видах. У першому вид╕ змагань - штовхання воза з вантажем 700 кг - Кур╕нь ╕м. ╤вана С╕рка показав другий час (8,56 с), пропустивши вперед гирьовик╕в ╕з Кам’янця-Под╕льського (8,48 с). Сл╕д сказати, що кам’янець-под╕льськ╕ богатир╕ були головними суперниками наших козак╕в. У другому вид╕ змагань необх╕дно було п╕дн╕мати м╕шок вагою 70 кг протягом 1 хвилини. Змагання було ╕ндив╕дуальним, ╕ в ньому не знайшлося р╕вних козаку Куреня Артем╕ю Ан╕щенку. В╕н перем╕г нав╕ть природженого л╕дера цього виду, представника гирьового спорту з Кам’янця-Под╕льського (13 раз╕в проти 10). Трет╕й вид змагань – перетягування палиц╕ - теж був ╕ндив╕дуальним ╕ полягав у тому, щоб вирвати палицю ╕з рук суперника або зрушити його з м╕сця. Прилучанин Андр╕й С╕калов у ф╕нальн╕й сутичц╕ поступився богатирю з Кам’янця-Под╕льського. У четверт╕й вправ╕ – перетягування канату - у ф╕нал╕ знову з╕йшлися прилуцьк╕ козаки й гирьовики з Кам’янця-Под╕льського. Як запекло не впиралися наш╕ хлопц╕, як завзято не п╕дтримували ╖х глядач╕, та суперник виявився сильн╕шим (0:2). У п’ятому, ╕ндив╕дуальному, вид╕ змагань – боротьба на поясах - честь Куреня знову захищав Артем╕й Ан╕щенко. Завдання полягало в тому, щоб, ставши в р╕внозначному захват╕ (одна рука захоплю╓ суперника за пояс з середини, а друга ззовн╕ через руку), змусити суперника стати на третю точку опори або провести кидок. Одного за одним перем╕г сво╖х суперник╕в Артем╕й, а в безкомпром╕сному ф╕нал╕ кинув на землю гирьовика з Кам’янця-Под╕льського. ╤ нарешт╕ найц╕кав╕ший, шостий, вид змагань – лава-на-лаву. Команди, вишикувавшись одна проти одно╖ та взявшись поп╕друки, за сигналом головного судд╕ мали виштовхати суперника з╕ змагального коридору, не розриваючи лаву ╕ не використовуючи рук. Ось де повною м╕рою мусив проявитися командний дух та б╕йц╕вський характер. ╤ тут прилуцьким козакам не було р╕вних. У ф╕нальн╕й сутичц╕ вони перемогли клуб слов’янських бойових мистецтв "Домаха" з Мар╕уполя. Мар╕упольц╕ потрапили до ф╕налу, використовуючи не зовс╕м чесну тактику, яку судд╕ не змогли розглед╕ти, але проти справжн╕х козак╕в жоден п╕дступ не пройде. Отже, Василь В╕растюк оголосив переможця - Кур╕нь ╕м. ╤вана С╕рка з Прилук. У в╕тальному слов╕ в╕н сказав, що одразу звернув увагу на наших хлопц╕в, бо в них в╕дчувалася справжня команда. А Василь зна╓, що говорить. Орган╕затори фестивалю, М╕жнародний центр слов’янсько╖ в╕дично╖ культури та М╕жнародна федерац╕я слов’янського багатоборства, вручили гран-пр╕ фестивалю та головний приз отаману Куреня Роману З╕нченку. А на завершення козаки на прохання орган╕затор╕в та глядач╕в продемонстрували сво╖ характерницьк╕ зд╕бност╕ – кидали в лежачих на скл╕ козак╕в гострий н╕ж ╕ ходили по розпеченому вуг╕ллю. Серед козак╕в вид╕лявся кремезно╖ статури чолов’яга. "Це В’ячеслав Пальоха, завдяки якому ╕ стала можливою по╖здка на фестиваль", - пояснив Роман З╕нченко. Наш╕ хлопц╕ залишили по соб╕ незабутн╕ враження. На запрошення одного з орган╕затор╕в телев╕з╕йного проекту "Укра╖на ма╓ талант" узяти участь в цьому шоу отаман Куреня Роман З╕нченко, п╕сля попереднього обговорення на козацькому кол╕, в╕дпов╕в: "Те, що продемонстрували хлопц╕, ╓ не талантом, а результатом тривалих ╕ виснажливих тренувань, ╕ робити це мусить кожен чолов╕к, нав╕ть юнак. Так було ран╕ше, ╕ так повинно бути в майбутньому – це ╕ ╓ мета д╕яльност╕ Куреня".
╤стор╕я виникнення земсько╖ пошти пов'язана ╕з земською реформою 1864 року. Наляканий поразкою в Кримськ╕й в╕йн╕ та зб╕льшенням селянських заворушень, царський уряд був змушений скасувати кр╕посне право ╕ провести низку реформ. Одн╕╓ю з них була земська, в результат╕ яко╖ в ряд╕ губерн╕й Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ були створен╕ земства - так зване м╕сцеве самоуправл╕ння п╕д зверхн╕стю дворянства. В Укра╖н╕ реформа поширилася на п╕вденн╕ й л╕вобережн╕ губерн╕╖.
Функц╕╖ земств були обмежен╕. Вони, по сут╕, зводилися до п╕дтримки в належному стан╕ м╕сцевих шлях╕в, забезпечення населення продовольством на випадок голоду, орган╕зац╕╖ агроном╕чно╖ й медично╖ допомоги, буд╕вництва й утримання шк╕л, розпод╕лу державних кошт╕в, налагодження м╕сцевого поштового зв'язку. В орган╕зац╕╖ останнього якраз земства в╕д╕грали позитивну роль. Р╕ч у т╕м, що установи державно╖ пошти на той час були лише в губернських ╕ пов╕тових м╕стах. Усередин╕ пов╕т╕в поштов╕ установи орган╕зовувались р╕дко, бо утримування ╖х у малонаселених й в╕ддалених м╕сцях урядов╕ було невиг╕дно. ╤нколи, щоб в╕дправити або одержати листа, необх╕дно було добиратися до найближчо╖ пошти, долаючи десятки к╕лометр╕в. Поштовий департамент м╕н╕стерства внутр╕шн╕х справ, побоюючись конкуренц╕╖ земсько╖ пошти з державною, ус╕ляко стримував ╖╖ розвиток. Проте, не дивлячись на вс╕ обмеження, в 1865 роц╕ почина╓ться пер╕од швидко╖ орган╕зац╕╖ власно╖ пошти у пов╕тах. Листи, як╕ надсилалися земською поштою у межах пов╕ту, оплачувались наклеюванням на них спец╕альних марок. Поштов╕ марки земсько╖ пошти мали в╕др╕знятися в╕д державних поштових марок. Значний ╕нтерес становлять земськ╕ поштов╕ марки Прилуцького пов╕ту. В╕дом╕ випуски таких рок╕в, як 1879, 1887 (два), 1888, 1889, 1891, 1893. Як св╕дчить досл╕дник Н.╤. Владинець, Прилуцькою земською поштою було зд╕йснено 10 таких випуск╕в. За основу створення першо╖ земсько╖ марки Прилуцького пов╕ту (тод╕ ще Полтавсько╖ губерн╕╖) було взято зображення герба Прилук. Цей герб був затверджений ╕мператорським указом в╕д 4 червня 1782 року "...о наделении гербами городов Черниговского наместничества... поелику они прежде были собраны и представлены с описанием их Сенату". Хоча, як в╕домо ╕з джерел, Прилуки були над╕лен╕ сво╖м гербом ще в 1582 роц╕. Остаточно, в 1782 роц╕, в╕н мав такий вигляд: "на блакитному пол╕ бичача, золота, пробита шаблею голова". Марка Прилуцького земства виглядала наступним чином: у центр╕ - герб м╕ста, а навколо нього напис "Прилукс. земская почта", у нижн╕й частин╕ - "Марка 5 к.". Земськ╕ поштов╕ марки випускалися в друкарнях ╕ л╕тограф╕ях губернських та пов╕тових м╕ст. У деяких пов╕тах марки виготовлялися за допомогою ручних метал╕чних штемпел╕в ╕ на гектограф╕. Сл╕д також в╕дзначити, що для друку марок Прилуцько╖ земсько╖ пошти використовувався р╕зного кольору пап╕р: ф╕олетовий (марки 1879 та 1889 pp.), рожевий (1887), с╕ро-л╕ловий (1888), жовто-зелений, синьо-зелений та карм╕нно-рожевий (1889), брунатний (1891) ╕ темно-л╕ловий (1893). Але малюнок марки був незм╕нний - чорного кольору - на випусках ус╕х рок╕в. При╓мно в╕дзначити, що до 125-р╕ччя випуску першо╖ земсько╖ марки Прилуцького пов╕ту вийшов ╕з друку художн╕й конверт з ориг╕нальною маркою. На марц╕ - зображення земсько╖ марки Прилуцького пов╕ту, текст "Ukrainа 2004 45 к. Укра╖на". Конверти введено в об╕г 17 лютого 2004 року. На конверт╕ також зображено поштовий ек╕паж друго╖ половини XIX стол╕ття ╕ Спасо-Преображенський собор та вм╕щено текст: «125 рок╕в земськ╕й марц╕ Прилуцького пов╕ту». Виконав малюнок художник Геннад╕й Клещар.
Григор╕й Мисан брав активну участь у вс╕х педагог╕чних читаннях, сем╕нарах, конференц╕ях. Подбав про те, щоб ╕нформатика, як предмет, вивчалася й учнями молодших клас╕в. ╤ те, що школа №6 набула нового статусу - Прилуцька спец╕ал╕зована школа ╤-╤╤╤ ступен╕в з поглибленим вивченням ╕нформац╕йних технолог╕й – результат ╕ клоп╕тко╖, самов╕ддано╖ прац╕ Григор╕я Володимировича.
Григор╕й Мисан – в╕дм╕нник народно╖ осв╕ти. За пер╕од б╕льш н╕ж десятир╕чного перебування на посад╕ директора школи №6 в╕н чимало зробив для зм╕цнення матер╕ально╖ бази цього закладу, удосконалення навчального процесу. За вагомий особистий внесок у розвиток нац╕онально╖ осв╕ти, багатор╕чну педагог╕чну д╕яльн╕сть в 1998 роц╕ Григор╕й Володимирович був удосто╓ний високого звання "Заслужений учитель Укра╖ни". Григор╕й Мисан вир╕зня╓ться профес╕онал╕змом та компетентн╕стю, виважен╕стю ╕ мудр╕стю. В╕н д╕йсно заслужений ╕ д╕йсно народний Учитель! А ще – порядний с╕м’янин, турботливий батько ╕ д╕дусь. Нин╕ Григор╕й Володимирович працю╓ на в╕дпов╕дальн╕й посад╕ в апарат╕ виконкому м╕сько╖ ради. В╕н очолю╓ пост╕йну депутатську ком╕с╕ю з питань осв╕ти, молод╕, культури, ф╕зкультури, спорту та соц╕ального захисту населення. Щиро п╕клу╓ться про стан осв╕ти в школах ╕ г╕мназ╕ях Прилук, про навчально-виховний процес у дошк╕льних та позашк╕льних закладах м╕ста. Отак ╕ живе Григор╕й Мисан - за принципами сов╕ст╕, добра, справедливост╕ й любов╕ до людей. Тож хочеться побажати Вам, шановний Григор╕ю Володимировичу, м╕цного здоров’я, погожих дн╕в, щоб доля дарувала Вам багато-пребагато тепла ╕ сонця, дружби, усм╕шок, розум╕ння, любов╕ та поваги!
Силовики дос╕ не знають, хто гробить очисн╕ й наближа╓ смерть Удаю
Коли стався перший ан╕л╕новий скид, негайно було скликано зас╕дання м╕сько╖ ком╕с╕╖ з питань техногенно-еколог╕чно╖ безпеки ╕ надзвичайних ситуац╕й. М╕ська влада звернулася до вс╕х правоохоронних орган╕в, у тому числ╕ й до природоохоронно╖ прокуратури. Але н╕хто н╕кого не знайшов. Бо це вам не бабусь з ог╕рками п╕д базаром ганяти. Хоча як шукали ╕ чи шукали взагал╕ – то хай розбира╓ться вище кер╕вництво силових структур.
Бачачи безд╕яльн╕сть правоохоронних орган╕в ╕ розум╕ючи, до яких насл╕дк╕в вона може призвести, 5 липня м╕ський голова Юр╕й Беркут був змушений попросити допомоги у губернатора Черн╕г╕вщини Володимира Хоменка. Уже за к╕лька годин п╕сля дзв╕нка в область прокуратура нарешт╕ порушила крим╕нальну справу. Того ж дня п╕д головуванням першого заступника голови облдержадм╕н╕страц╕╖ Стан╕слава Прокопенка у м╕ст╕ пройшло ви╖зне зас╕дання обласно╖ ком╕с╕╖ з питань техногенно-еколог╕чно╖ безпеки ╕ надзвичайних ситуац╕й. На зас╕данн╕ зв╕тувалися прилуцьк╕ силовики, санстанц╕я, посадовц╕ виконкому. Одне ╕з ухвалених 5 липня р╕шень – до к╕нця поточного тижня завершити перев╕рку м╕сцевих п╕дпри╓мств, котр╕ використовують у сво╓му виробництв╕ ан╕л╕н. Також пропонувалося запровадити на територ╕╖ м╕ста жорстку перев╕рку автотранспорту, що перевозить х╕м╕чн╕ речовини. 6 липня Прилуки в╕дв╕дав особисто Володимир Хоменко. Пров╕вши закриту нараду з кер╕вниками силових структур м╕ста: м╕л╕ц╕╖, СБУ, прокуратури, а також МНС, в╕н назвав ситуац╕ю, що склалася, надзвичайною ╕ дав два дн╕ на пошуки забруднювач╕в. Сп╕лкуючись ╕з журнал╕стами, губернатор заявив, що кадров╕ зм╕ни, пов’язан╕ ╕з затримками в розкритт╕ резонансного злочину, ц╕лком можлив╕. - У червн╕ наш╕ очисн╕ споруди пережили три скиди ан╕л╕ну, - розпов╕да╓ директор комунального п╕дпри╓мства «Прилукитепловодопостачання» Володимир Наз╕м. – За к╕лька дн╕в липня (3, 4 ╕ 5-го числа) знову три скиди. Ще одне потрапляння ан╕л╕ну в стоки остаточно знищить очисн╕, й нечистоти потраплятимуть в Удай без обробки. За добу через наш╕ очисн╕ проходить в╕д 7 до 10 тисяч кубометр╕в нечистот, тому буквально за м╕сяць р╕чка загине. ╤ вибору нема╓. Треба або залишити Прилуки без води (що нереально), або продовжувати губити Удай. Уся над╕я на правоохоронц╕в. Я сп╕лкувався з колегами з ╕нших м╕ст. Вони шокован╕ прилуцькою ╕стор╕╓ю з ан╕л╕ном. Ще н╕ в кого таких випадк╕в не було. - Володимире ╤вановичу, через ан╕л╕н деяк╕ люди бояться пити воду ╕з кран╕в, бо думають, що вона заражена недоочищеними стоками… - Прилуки п’ють воду не з Удаю, а з артез╕анських свердловин. В╕д того, що в╕дбува╓ться з очисними спорудами, як╕сть питно╖ води пог╕ршитися не може. Боятися треба загибел╕ Удаю, т╕╓╖ еколог╕чно╖ катастрофи, що нависла над м╕стом. - Чи правда, що трет╕й червневий скид ан╕л╕ну був найнебезпечн╕ший? - Перший скид стався 6 червня. Тод╕ п╕дпри╓мство встигло зробити так, щоб заражен╕ стоки практично не потрапили на очисн╕ споруди: ми пом╕стили ╖х у запасн╕ резервуари, де вони знаходяться й дотепер. Проте шкоди все одно було завдано. Той незначний в╕дсоток сток╕в з ан╕л╕ном, що таки пройшов на очисн╕, частково вбив б╕олог╕чний мул. Довелося ╖хати за ним до Черн╕гова й Ладана. Привезли п’ять машин, завдяки чому очисн╕ швидко в╕дновилися ╕ станом на 19 червня вийшли на св╕й звичний режим. Ми над╕ялися, що скиди б╕льше не повторяться, але помилилися: двадцятого числа був заф╕ксований другий. Цього разу п╕дпри╓мство не змогло сп╕ймати заражен╕ стоки на насосних станц╕ях, ╕ вони потрапили на очисн╕. Результат не забарився – одн╕╓╖ черги очисних споруд як не було, вона загинула. Друга черга була не в змоз╕ переробити увесь об’╓м нечистот, ╕ тому в Удай ╕шли недоочищен╕ стоки. "Прилукитепловодопостачання" знову вклало грош╕ у знезараження. В╕дновилися вдруге. Однак рано радувалися. 29 червня, о 22.30, хтось знову скинув небезпечну речовину в канал╕зац╕ю. Це був найб╕льш концентрований скид, який, до того ж, потрапив в обидв╕ черги очисних, завдавши непоправно╖ шкоди. ╤ еколог╕чн╕й ситуац╕╖ теж. Липень щойно почався, а ми вже ма╓мо три скиди – 3, 4 ╕ 5-го числа. Очисн╕ "помирають". Забруднювач╕ ж, в╕дчуваючи повну безкарн╕сть, нахабн╕ють. Скиди роблять уноч╕ або рано-вранц╕. Перш╕ два були зроблен╕ в центр╕ м╕ста, а трет╕й - одночасно в центр╕ й на промзон╕, канал╕зац╕йн╕ мереж╕ яких не сполучаються. Тому ╓ п╕дстави вважати, що стоки вивозили машиною. ╤ це звужу╓ коло пошук╕в для правоохоронц╕в. З урахуванням того, що в Прилуках не так уже й багато п╕дпри╓мц╕в, як╕ мають транспорт для вивезення нечистот. ╤ того, що ан╕л╕н використову╓ться переважно в текстильн╕й промисловост╕, для фарбування панч╕шно-шкарпеткових вироб╕в, у пол╕граф╕╖. П╕дпри╓мства, котр╕ працюють з ан╕л╕ном, зобов’язан╕ проводити попередню очистку сток╕в. У нашому ж випадку вона в╕дсутня. Можливо, це п╕дп╕льний цех. - А якщо це диверс╕я проти п╕дпри╓мства? - Не виключений ╕ такий вар╕ант. Однак це мало що м╕ня╓. Р╕чка гине, а «Прилукитепловодопостачання» несе збитки. На 1 липня вони склали 235 тисяч гривень. Тут я не беру до уваги штрафних санкц╕й еколог╕чно╖ ╕нспекц╕╖ за недоочищення сток╕в. Коли над╕йдуть акти, ц╕ санкц╕╖ теж доведеться сплачувати. Грош╕, як╕ витрача╓мо на подолання надзвичайно╖ ситуац╕╖, можна було б направити на покращення основних фонд╕в. ╤ не забуваймо про 3 м╕льйони 400 тисяч гривень борг╕в п╕дпри╓мства за спожитий в опалювальний сезон газ та одержане днями попередження про в╕дключення. Поки винних не знайдено, у забрудненн╕ води в Уда╖ винне «Прилукитепловодопостачання». Не хот╕лося б думати, що ми понесемо ще б╕льш╕ збитки, заплативши й за це. - П╕сля другого скиду ком╕с╕я з питань техногенно-еколог╕чно╖ безпеки пооб╕цяла грошову винагороду за ╕нформац╕ю про забруднювач╕в. Хтось в╕дгукнувся? - Принаймн╕ до нас н╕хто не телефонував ╕ не приходив. - Може, винагорода замала? - Вважаю, що 2 тисяч╕ гривень за дзв╕нок з достов╕рною ╕нформац╕╓ю – довол╕ пристойна плата. Мабуть, людям просто байдуже. Або вони не розум╕ють ус╕╓╖ серйозност╕ ситуац╕╖. Тому, користуючись нагодою, хочу закликати прилучан до сп╕впрац╕. Об╕цянка про винагороду залиша╓ться в сил╕.
Фестиваль проводиться з метою формування у молод╕ патр╕отизму, гордост╕ за славне ╕сторичне минуле, виявлення ╕ п╕дтримки талант╕в, а також задля популяризац╕╖ жанру патр╕отично╖ п╕сн╕, розширення ╕ зм╕цнення м╕жнародних культурних зв’язк╕в.
У Фестивал╕ брали участь 22 област╕ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ та 5 областей республ╕ки Б╕лорусь. Висока честь представити Укра╖ну випала нашим землякам: Черн╕г╕вський обласний науково-методичний центр доручив цю м╕с╕ю зразков╕й вокальн╕й студ╕╖ "Натхнення" Школи мистецтв м. Прилуки. Так вокальний ансамбль "Ст-Арт" ╕ сол╕стка ╤рина Доценко з╕ сво╖м кер╕вником - заслуженим прац╕вником культури Укра╖ни Над╕╓ю Ратинською - потрапили до Брянська. Строге жур╕, до складу якого входили пров╕дн╕ спец╕ал╕сти у галуз╕ культури, профес╕йн╕ актори, представники творчих сп╕лок, високо оц╕нило виконавську майстерн╕сть прилучан: вокальний ансамбль "Ст-Арт" - лауреат ╤╤ ступеня, а ╤ра Доценко – лауреат ╤╤╤ ступеня. Д╕ти при╖хали додому з масою вражень, адже вони не т╕льки взяли участь у гранд╕озному фестивал╕, а й побували на екскурс╕ях у Музе╖-садиб╕ Ф.╤. Тютчева, Музе╖ дятьк╕вського кришталю з в╕дв╕дуванням Храму на честь ╕кони Божо╖ Матер╕ "Неопалима Купина", в Л╕тературно-мемор╕альному музе╖ О.К. Толстого.
До Дня м╕ста, який святку╓ться у вересн╕, заплановано реконструювати парк Олега Кошового ╕ д╕лянку в╕д площ╕ до Собору Р╕здва Пресвято╖ Богородиц╕. Буд╕вельники мають виконати монтаж ╕ запуск другого фонтану на площ╕ та ввести в експлуатац╕ю фонтан, споруджений там тор╕к.
Передбача╓ться, що за пер╕од третьо╖ черги реконструкц╕╖ буде укладено понад 10 тисяч квадратних метр╕в тротуарно╖ плитки, встановлено б╕льше 1,5 к╕лометра тротуарного бордюру ╕ понад 100 куб╕чних метр╕в гран╕тних вироб╕в. На об’╓кти реконструкц╕╖ чекають озеленення, нов╕ л╕хтар╕ й лавочки. "Також трохи в╕дновимо Собор Р╕здва Пресвято╖ Богородиц╕, щоб призупинити процес його руйнування", - пов╕домив у бл╕ц-╕нтерв’ю "Граду" директор ТОВ "Перша м╕жнародна буд╕вельна компан╕я" Микола Самойленко.
На адресу м╕ського голови м. Прилуки Юр╕я Беркута над╕йшов лист в╕д Першого заступника Глави Адм╕н╕страц╕╖ Президента Укра╖ни ╤рини Ак╕мово╖. Цей документ стосу╓ться ситуац╕╖, що склалася на завод╕ "Б╕лкозин". Дал╕ – досл╕вно: За дорученням Президента Укра╖ни В.Ф. Януковича Ваше звернення з проханням провести перев╕рку ф╕нансово-господарсько╖ д╕яльност╕ ВАТ «Прилуцький завод «Б╕лкозин» щодо встановлення причин невиплати зароб╕тно╖ плати адм╕н╕страц╕╓ю п╕дпри╓мства та звол╕кання з погашенням борг╕в прац╕вникам над╕слано до Генерально╖ прокуратури Укра╖ни, яка пов╕домить Вас про результати розгляду.
З повагою, Перший заступник Глави Адм╕н╕страц╕╖ Президента Укра╖ни ╤. Ак╕мова"
Тетяна Фабриченко, Олександр Черн╕ченко, Ганна Онищенко були нагороджен╕ дипломами II ступеня, а Дмитро С╕рик - дипломом III ступеня. До ол╕мп╕ад учн╕в готували вчител╕ Володимир Зуб, Ольга Зуб ╕ Валентина Данильченко.
Не в╕дставали в╕д математик╕в й ╕нформатики. На м╕ськ╕й ол╕мп╕ад╕ юн╕ програм╕сти завоювали перше загальнокомандне м╕сце. За результатами обласно╖ ол╕мп╕ади Дмитро С╕рик, Олександр Кал╕ш нагороджен╕ дипломами ╤╤ ступеня, а Микола Колодуб – дипломом ╤╤╤ ступеня. П╕дготовкою програм╕ст╕в до ол╕мп╕ад займалися Володимир Зуб ╕ Серг╕й Бондаренко. Наша школа ма╓ багато друз╕в у Черн╕г╕вськ╕й спец╕ал╕зован╕й школ╕ ф╕зико-математичного проф╕лю №12. Так, у кв╕тн╕, беручи участь у в╕дкрит╕й математичн╕й ол╕мп╕ад╕, яку проводить ця школа, ми вибороли три перших ╕ три трет╕х м╕сця. А вже в травн╕ черн╕г╕вчани при╖хали на ╤Х рег╕ональний математичний турн╕р, орган╕затор якого - Прилуцька ЗОШ №7. На цьому турн╕р╕ школа №7 представила свою найсильн╕шу за останн╕ дев’ять рок╕в команду: у ╖╖ склад╕ були т╕льки переможц╕ обласних ол╕мп╕ад, у тому числ╕ й тро╓ учасник╕в ╤V етапу всеукра╖нських ол╕мп╕ад з математики. Школяр╕-члени Мало╖ Академ╕╖ Наук продовжували вести науков╕ досл╕дження в галуз╕ математики. Ганна Онищенко захищала свою роботу «Графи та ╖х застосування» на ╤╤ етап╕ в Черн╕гов╕ й була нагороджена дипломом ╤╤╤ ступеня. Науковий кер╕вник Ганни – Ольга Зуб, а рецензент - професор кафедри алгебри ╕ математично╖ лог╕ки механ╕ко-математичного факультету Ки╖вського Нац╕онального ун╕верситету ╕м. Т.Г. Шевченка, доктор ф╕зико-математичних наук Серг╕й Овс╕╓нко. До реч╕, одинадцятикласники школи беруть участь в ол╕мп╕ад╕ механ╕ко-математичного факультету, ╕ в цьому роц╕ Ганна Онищенко була серед ╖╖ переможц╕в. ╤ ось остання при╓мна новина. Дв╕ випускниц╕ школи №7 – Марина Шилович ╕ Ганна Онищенко – ╓дин╕ в Прилуках на зовн╕шньому незалежному оц╕нюванн╕ з математики одержали по 200 бал╕в, не допустивши жодно╖ помилки! Молодц╕! (В област╕) Такий результат з математики нин╕шнього року мають т╕льки д╕ти з Черн╕гова ╕ з Прилуцько╖ ЗОШ №7. При цьому сл╕д зазначити, що багато учн╕в нашо╖ школи усп╕шно склали ЗНО з математики ╕ можуть претендувати на навчання в найпрестижн╕ших вузах Укра╖ни. Директор Харк╕вського рег╕онального центру оц╕нювання якост╕ осв╕ти Олександр Сидоренко висловив щиру вдячн╕сть адм╕н╕страц╕╖ школи №7 та вчителям Ольз╕ Зуб, Володимиру Зубу, Валентин╕ Данильченко ╕ Серг╕ю Бондаренку за як╕сну п╕дготовку випускник╕в до ЗНО з математики. Це говорить про те, що в школ╕ №7, де працюють класи з поглибленим вивченням математики ╕ допроф╕льною п╕дготовкою, створен╕ вс╕ умови для усп╕шного навчання д╕тей. Ми дяку╓мо сво╖м вихованцям за сп╕впрацю, бажа╓мо ╖м нових перемог, а випускникам – щасливо╖ житт╓во╖ дороги. Ольга Зуб, Володимир Зуб, Валентина Данильченко, Серг╕й Бондаренко На фото: команда математик╕в школи №7 на турн╕р╕ в Черн╕г╕вськ╕й спец╕ал╕зован╕й школ╕ ф╕зико-математичного проф╕лю Цифри до теми Ск╕льки д╕тей взяли максимальний бал? У Черн╕г╕вськ╕й област╕ 21 аб╕тур╕╓нт отримав на ЗНО найвищий результат – 200 бал╕в, серед них ╕ Дарина Зу╓ва (Черн╕г╕вська спец╕ал╕зована школа ф╕зико-математичного проф╕лю №12), у яко╖ 200 бал╕в з двох предмет╕в. Найб╕льша к╕льк╕сть аб╕тур╕╓нт╕в, котр╕ одержали 200 бал╕в, у: Черн╕г╕вськ╕й спец╕ал╕зован╕й школ╕ ф╕зико-математичного проф╕лю №12 – 3 особи, Черн╕г╕вському л╕це╖ №15 – 3, Черн╕г╕вськ╕й ЗШ ╤-╤╤╤ ступен╕в №33 – 2, Борзнянськ╕й г╕мназ╕╖ ╕м. П. Кул╕ша – 2, Прилуцьк╕й ЗШ ╤-╤╤╤ ступен╕в №7 – 2. ╤з прес-рел╕зу Харк╕вського рег╕онального центру оц╕нювання якост╕ осв╕ти
- Податкова служба - нев╕д’╓мна складова орган╕в управл╕ння кожно╖ держави. В Укра╖н╕ вона створювалася заново. Процес побудови системи оподаткування, як ╕ зм╕цнення незалежност╕ кра╖ни, проходив складно й тривало, зважаючи на те, що лише через три роки п╕сля проголошення незалежност╕ було прийнято бюджетну резолюц╕ю, напрацьовано закони в галуз╕ ф╕нанс╕в та банк╕всько╖ д╕яльност╕. Це були роки проб ╕ помилок, вивчення кращого досв╕ду ╓вропейських кра╖н та найближчих сус╕д╕в ╕, безумовно, зм╕н у податковому законодавств╕, принципах ╕ п╕дходах в оподаткуванн╕.
- Якщо дивитися на св╕т через податкову призму, то умовно його можна под╕лити на дв╕ частини - податк╕вц╕в ╕ платник╕в. По сут╕, платники - ваш╕ незм╕нн╕ партнери в наповненн╕ бюджету. Чи добре складаються стосунки з ними? - Наша робота – контролювати правильн╕сть нарахування ╕ сво╓часн╕сть сплати до бюджет╕в ус╕х р╕вн╕в податк╕в, збор╕в, обов’язкових платеж╕в. Тому й спрямована вона на партнерство ╕ побудову нормальних д╕лових стосунк╕в з платниками. Час тотальних перев╕рок минув. Податкова категорично в╕дмовилася в╕д принципу щонайб╕льшого охоплення вс╕х категор╕й платник╕в плановими документальними перев╕рками. Паралельно з╕ зменшенням загально╖ к╕лькост╕ перев╕рок п╕двищуються вимоги до перев╕рок суб’╓кт╕в господарювання, котр╕ св╕домо ухиляються в╕д сплати податк╕в або м╕н╕м╕зують податков╕ зобов’язання. Тобто, принцип "не турбувати без потреби сумл╕нних платник╕в податк╕в" нами витриму╓ться. Водночас це ╕ гасло операц╕╖ "Бюджет", яка цього року проходить у податкових органах. - В╕кторе Трохимовичу, у сво╖й повсякденн╕й робот╕ податк╕вцям доводиться вир╕шувати чимало важливих завдань. Яке з них найважлив╕ше? - Звичайно, держава, як завжди, ставить перед нами непрост╕ завдання по наповненню бюджет╕в. Не побоюся повторитися: з╕брати податки значно важче, н╕ж пот╕м ╖х розпод╕лити. Але не це найб╕льш складне. Податк╕вц╕ найважлив╕шим сво╖м завданням вважають зм╕ну психолог╕╖ платника. Тод╕ добров╕льна сплата податк╕в стане усв╕домленою необх╕дн╕стю ╕ держава витрачатиме менше кошт╕в на суб’╓кт╕в господарювання, котр╕ вибудовують "схеми ухилень", забуваючи про тих, перед ким мають зобов’язання: пенс╕онер╕в, прац╕вник╕в бюджетно╖ сфери, студент╕в, ╕нвал╕д╕в тощо. - Але ж св╕дом╕сть людини форму╓ться змалечку... - Саме тому просв╕тницьку роботу прац╕вники Прилуцько╖ ОДП╤ проводять ╕ з п╕дростаючим покол╕нням – майбутн╕ми платниками податк╕в. Яскравий приклад – щор╕чний Всеукра╖нський конкурс дитячо╖ творчост╕ "Податки очима д╕тей". Д╕ти мають змогу не т╕льки проявити таланти, а й, використовуючи творч╕ зд╕бност╕, продемонструвати сво╖ податков╕ знання, а в╕дтак, отримати нагороди – грамоти й призи, найц╕нн╕ший з яких – пут╕вка на в╕дпочинок на узбережж╕ Чорного моря. - У переддень профес╕йних свят заведено п╕дбивати п╕дсумки. Для Вашого колективу вони вт╕шн╕? - В 1999 роц╕ Прилуцька ОДП╤ забезпечила надходжень до бюджет╕в ус╕х р╕вн╕в у сум╕ 149,9 млн. грн. У 2000-му – 324,3 млн. грн. М╕льярдну позначку – 1021,7 млн. грн. - уперше подолано в 2006 роц╕. За минулий р╕к прилуцьк╕ податк╕вц╕ з╕брали понад 1839,2 млн. грн. платеж╕в, надходження яких контролюються податковими органами. За с╕чень-травень 2010-го нами з╕брано 1000,8 млн. грн. податк╕в, збор╕в, обов’язкових платеж╕в до державного бюджету ╕ понад 48,4 млн. грн. до м╕сцевих бюджет╕в, загалом - 1049,2 млн. грн. Р╕вень в╕дпов╕дного пер╕оду минулого року перевищено на 555,1 млн. грн. - На обслуговуванн╕ в Прилуцьк╕й ОДП╤ чотири велик╕ платники податк╕в. У кого з них найб╕льший внесок у казну держави? - Основний ╕ найб╕льший платник не лише Прилуцько╖ ОДП╤, а й Черн╕г╕всько╖ област╕ - АТ/ТК "В.А.Т. – Прилуки". За 2009 р╕к тютюновою компан╕╓ю сформовано 52 в╕дсотки загальнообласного обсягу збору по платежах до держбюджету, у с╕чн╕-березн╕ 2010-го – 54 в╕дсотки. Цифри говорять сам╕ за себе. - В╕кторе Трохимовичу, що побажа╓те колегам з нагоди профес╕йного свята ╕ двадцятир╕ччя Державно╖ податково╖ служби Укра╖ни? - Усп╕х╕в, м╕цного здоров’я, благополуччя та пл╕дно╖ прац╕ на благо держави ╕ народу. - Дякую за розмову.
Початок ╕стор╕╖ церкви Вс╕х святих дату╓ться 1721 роком. У 1831-му п╕сля пожеж╕ в м╕ст╕ дерев’яну церкву реконструювали в кам`яну, ╕ майже стол╕ття слово Боже лунало в ╖╖ ст╕нах. У тридцят╕ роки XX стол╕ття церкву, як ╕ багато ╕нших духовних святинь, було повн╕стю зруйновано.[/code]Отець Никанор, котрого на п’ять рок╕в вислали в п╕вн╕чн╕ кра╖, на суд╕ сказав, що прийде час - ╕ на м╕сц╕ ру╖н буде нова церква. Так воно ╕ сталося.
30 травня 2010 року, у День вс╕х святих, ╓пископ Н╕жинський ╕ Прилуцький ╤риней, все духовенство Прилук провели молебень на м╕сц╕ колишнього храму, освятили це м╕сце, ╕ ╓пископ ╤риней благословив ╕╓ромонаха Арсен╕я заново збудувати храм Вс╕х святих. Щонед╕л╕ на цьому освяченому м╕сц╕ в╕дбуваються богослуж╕ння п╕д в╕дкритим небом. Уже встановлено ╕ обладнано допом╕жний вагончик для служб. В╕дродження церкви – свята благочинна справа, яку можна зробити лише разом. ╤ ми, прихожани храму Вс╕х святих, зверта╓мося до жител╕в Прилук, депутат╕в, л╕дер╕в парт╕йних осередк╕в, кер╕вник╕в п╕дпри╓мств, орган╕зац╕й, установ, приватних п╕дпри╓мц╕в з проханням про допомогу й посильну участь у ц╕й велик╕й справ╕. Давайте вс╕м м╕стом в╕дновимо дорогу святиню - побуду╓мо храм Вс╕х святих! Банк╕вськ╕ рекв╕зити для грошових переказ╕в: Номер рахунку 260083000140 Код ╢ДРПОУ 37139098, МФО 343154 Прилуцьке в╕дд╕лення №221 ВАТ "Державний ощадний банк" Також щодня з 9.00 до 12.00 пожертви на буд╕вництво храму збирають наш╕ волонтери у трьох точках Прилук: на м╕сц╕ церкви Вс╕х святих, на зал╕зничному вокзал╕ й б╕ля магазину "Фуршет". Будемо вдячн╕ за будь-яку, нав╕ть невеличку, допомогу.
Головна в╕дпов╕дальн╕сть за Центр лежить на м╕ськ╕й влад╕ - м╕ському голов╕ й управл╕нн╕ прац╕ та соц╕ального захисту населення. При цьому директором Центру Василем Гавриленком налагоджен╕ зв’язки з багатьма п╕дпри╓мствами, орган╕зац╕ями, установами й приватними п╕дпри╓мцями, котр╕ завжди рад╕ п╕дтримати д╕точок, зробити ╖хн╓ життя комфортн╕шим та яскрав╕шим.
Перерахувати вс╕х благод╕йник╕в Центру неможливо. Проте ╓ ╕мена, як╕ вже просто нерозд╕льн╕ з ним. Це Генеральний директор Агропромислового об’╓днання ╕м. ╤вана Супруненка ВАТ "Прилуцький хл╕бозавод" Людмила Супруненко: за чим би не звернулися – н╕коли не в╕дмовить. Серед справжн╕х друз╕в Центру ╕ народний депутат Валер╕й Дуб╕ль. В╕н забезпечу╓ д╕тей-╕нвал╕д╕в ╕потерап╕╓ю (л╕куванням ╖здою на конях). М╕цна дружба пов’язу╓ вихованц╕в Центру ╕ з Прилуцьким окремим козацьким полком ╕м. Петра Сагайдачного. Козаки залюбки приходять до д╕тей у гост╕, вчать ╖х спритност╕ й витривалост╕. Великою м╕рою ╕нтеграц╕╖ д╕тей-╕нвал╕д╕в у сусп╕льство сприя╓ участь у р╕зноман╕тних мистецьких заходах, де вони не т╕льки грають, сп╕вають чи танцюють, а й крок за кроком долають сво╖ комплекси та призвичаюються до життя серед здорових людей. У травн╕ цього року Центр отримав запрошення до Запор╕жжя, на ╤╤╤ Всеукра╖нський ╕нтеграц╕йний фестиваль дитячо╖ житт╓творчост╕ "Шлях до усп╕ху". Фестиваль проводить Хортицький навчально-реаб╕л╕тац╕йний багатопроф╕льний центр у сп╕впрац╕ з М╕н╕стерством осв╕ти ╕ науки Укра╖ни, Нац╕ональною асамбле╓ю ╕нвал╕д╕в Укра╖ни, управл╕нням осв╕ти ╕ науки та управл╕нням соц╕ального захисту Запор╕зько╖ облдержадм╕н╕страц╕╖ п╕д гаслом "Життя ╕ творч╕сть без обмежень". Особлив╕сть фестивалю в тому, що на р╕вних умовах у ньому беруть участь здоров╕ д╕ти ╕ д╕ти-╕нвал╕ди. "Ми не вагалися ан╕ хвилини, одразу ж загор╕лися бажанням потрапити на такий форум, - розпов╕да╓ Василь Гавриленко. – Прилуцький Реаб╕л╕тац╕йний центр уперше запросили на фестиваль всеукра╖нського р╕вня, тож чи можна було позбавити д╕тей шансу виступити на ньому?" П╕дготовка розпочалася з пошуку спонсор╕в, котр╕ б проф╕нансували дорогу туди й назад (проживання, харчування, культурну програму й екскурс╕╖ оплачували орган╕затори). Без вагань грошей на по╖здку дали начальник УБР Юр╕й Кравценюк, приватн╕ п╕дпри╓мц╕ Олександр Судак╕н та ╤рина Дом╕нова ╕ страхова компан╕я "Оранта". Часу на п╕дготовку номер╕в було обмаль, проте вихованц╕ Центру та ╖хн╕ наставники дуже старалися, аби г╕дно представити свою установу ╕ сво╓ м╕сто. Чимало зусиль до цього доклали ╕ фах╕вц╕ музично╖ школи, Школи мистецтв та м╕ського Будинку культури. Запор╕жжя зустр╕ло прилучан напрочуд гостинно. Не дивлячись на те, що делегац╕й було багато, кожн╕й вид╕лили особистого г╕да. Нав╕ть дорослих зац╕кавили запропонован╕ орган╕заторами екскурс╕╖. Наш╕ учасники побували на Запор╕зьк╕й С╕ч╕ та Дн╕прогес╕, мали незабутню прогулянку веч╕рн╕м Запор╕жжям, покаталися на дитяч╕й зал╕зниц╕, в╕дв╕дали аквар╕ум ╕ терар╕ум. За два дн╕ – море радост╕. Окр╕м шикарно╖ культурно╖ програми, на д╕тей чекали р╕зноман╕тн╕ змагання й трен╕нги. Для кер╕вник╕в делегац╕й орган╕затори провели трен╕нг ╕з арт-терап╕╖ та екскурс╕ю Хортицьким навчально-реаб╕л╕тац╕йним багатопроф╕льним центром. Сам фестиваль запам’ятався неп╕дкупною щир╕стю й теплотою. Виступи прилучан високо оц╕нили ╕ публ╕ка, ╕ жур╕. Женя Нагорна представила на ╖х розсуд дв╕ п╕сн╕ прилуцьких автор╕в, Л╓на Плод╕╓нко - танець з парасолькою, Д╕ма Шматко - декламац╕ю в╕рша та гуморески, Катя Субота - гру на скрипц╕, Кар╕на Ющенко - гру на домр╕. У ном╕нац╕ю потрапили Женя ╕ Л╓на. Женю також дуже похвалила голова жур╕, заслужена артистка Укра╖ни ╤нна Гапон. Вона побажала ╖й усп╕шного майбутнього ╕ порадила серйозно зайнятися вокалом, оск╕льки, на ╖╖ думку, д╕вчинка ма╓ гарн╕ природн╕ дан╕. Переможених на фестивал╕ не було - кожну дитину в╕дзначили подарунком. Для Центру маленьк╕ артисти привезли ╕з Запор╕жжя DVD-караоке. "Подарунки, - каже Василь Гавриленко, - це важливо, але найголовн╕ше, що фестиваль дав нам нових друз╕в ╕ допом╕г пов╕рити, що св╕т трима╓ться на доброт╕ й любов╕".
Актив╕стами м╕сцевих громад ╓ переважно вчител╕, прац╕вники культурно-соц╕ально╖ сфери. ╤ коли ми проводимо ╖м сем╕нар з бухгалтер╕╖ проектних заявок, вони переважно геть розгублюються. Але тут ми допомага╓мо, п╕дказу╓мо, як краще все розрахувати".
Ус╕╓ю ц╕╓ю ╕нформац╕╓ю була пересипана розмова з Нелею Лавриненко, координатором проекту "Молода Громада", головою Крайово╖ Управи Сп╕лки Укра╖нсько╖ Молод╕ в Укра╖н╕ (СУМ ще д╕╓ у США, Велик╕й Британ╕╖, Н╕меччин╕, Франц╕╖, Канад╕, Естон╕╖, Бразил╕╖, Бельг╕╖, Австрал╕╖, Аргентин╕ – прим. авт.). Зустр╕ч ╕з ц╕╓ю в╕домою укра╖нкою-державницею в╕дбулася 15 червня у прим╕щенн╕ книгарн╕-арт-кафе "За двома зайцями". Поговорити з пан╕ Нелею про м╕сцев╕ проблеми з╕бралися молод╕ спец╕ал╕сти Прилуцького м╕ськвиконкому ╕ представники "Т╤М-ТБ". Неля Лавриненко у форм╕ дружньо╖ бес╕ди презентувала проект "Молода Громада". Розпов╕ла про те, що Прилуччина вже три роки сп╕вроб╕тнича╓ ╕з СУМ в Укра╖н╕ в даному проект╕. Т╕, хто у попередн╕ роки сп╕впрацював з "Молодою громадою" ╕ Нелею Лавриненко, були нав╕ть не громадською орган╕зац╕╓ю, а просто ╕н╕ц╕ативною групою вчител╕в. Одн╕ – ╕з села Сухополова, ╕нш╕ – ╕з селища м╕ського типу Ладан. У Сухополов╕й громада обладнала нап╕вп╕двальне прим╕щення п╕д тренажерний зал. Завдяки правильно оформлен╕й заявц╕ до грантово╖ програми СУМ ╕ залученню спонсор╕в у тому прим╕щенн╕ зроблено ремонт, стоять нов╕ тренажери, громада ма╓ чудове м╕сце для проведення в╕льного часу. У сп╕впрац╕ педагог╕в ╕з Сухополово╖ та Ладана було орган╕зовано навчання групи екскурсовод╕в з╕ старших школяр╕в та розроблено дитяч╕ туристичн╕ маршрути. А у Прилуках п╕д час зустр╕ч╕ з пан╕ Нелею обговорено створення мандр╕вного веч╕рнього вуличного к╕нотеатру. Оск╕льки прилуцький к╕нотеатр уже давно не функц╕ону╓, на в╕дновлення його над╕╖ мало, а молодь вечорами вешта╓ться без д╕ла, то ╕дея молодим прилучанам видалася св╕жою та ц╕кавою. Хто побоювався непристойного зм╕сту ф╕льм╕в, кого турбувало питання авторського права, хто пропонував перед показами презентувати ц╕кавих особистостей, громадськ╕ орган╕зац╕╖ тощо. А пан╕ Неля п╕дказала, що можна також робити к╕нотури по всьому Прилуцькому району, а ф╕льми брати, розширивши у б╕к Прилук рамки Ки╖вського фестивалю сучасного молод╕жного к╕но. Залишилося т╕льки викласти сво╖ ╕де╖ на папер╕. "Спочатку, коли люди розписують першу заявку на грант, це складно. Так було в сел╕ Р╕пки, наприклад. Д╕знавшись про програму п╕дтримки одного з м╕жнародних фонд╕в, дек╕лька жител╕в разом ╕з головою с╕льради по╖хали прямо в Ки╖в, у головний оф╕с того фонду, розпитали, що ╖м робити. Виконали. Отримали п╕дтримку. Зробили газиф╕кац╕ю одного з кутк╕в села. Почули про другий проект, у ╕ншого м╕жнародного фонду, – взялися заповнювати заявку туди. ╤ п╕шло…" Слухаючи розпов╕дь Нел╕ Лавриненко, розум╕╓ш, як багато проблем люди довкола нас вир╕шили власноруч, вт╕лили в життя т╕льки завдяки власному бажанню. Для цього потр╕бн╕ лиш ╕де╖, дискус╕я ╕ виконавц╕. Усе в руках само╖ громади.
Про сво╓ життя, багате на под╕╖, пов’язан╕ з ав╕ац╕╓ю, ╤ван Кожедуб написав дв╕ книги: "На служб╕ В╕тчизн╕" та "В╕рн╕сть В╕тчизн╕". У 2006-му обидв╕ були перевидан╕ в Рос╕╖, в Укра╖н╕ останн╓ видання про в╕домого льотчика датоване 1971 роком. На найб╕льшому книжковому ринку Ки╓ва видання про н╕мецьких геро╖в сх╕дного фронту, ╕сторичн╕ досл╕дження й мемуари обчислюються десятками. Далеко не дешев╕ книжки друкуються багатотисячними накладами. ╤ це нормально - в умовах ринку образ справжнього героя завжди був комерц╕йно запитаним. На жаль, у цьому план╕ радянським ветеранам пощастило менше, ╕ книги про ╤вана Кожедуба - не виняток.
У фонд╕ дитячо╖ б╕бл╕отеки Прилук я таки в╕днайшла к╕лька книг, зачитаних до д╕рок. ╤, зв╕сно, тр╕шки посумувала за часами, коли д╕ти ╕з завзяттям читали про геро╖чн╕ вчинки реальних людей, а не вт╕кали в пошуках геро╖чного у в╕ртуальн╕ св╕ти. В╕йськов╕ та╓мниц╕ Кожедуба ╤ван Кожедуб - герой св╕тового масштабу на вс╕ часи. Найкращ╕ п╕лоти-винищувач╕ Британ╕╖, США, Канади, Франц╕╖, Австрал╕╖ й ╕нших кра╖н-союзниць не змогли нав╕ть наблизитися до показника укра╖нського аса - 62 особисто збитих л╕таки противника (╕ це за неповн╕ три роки участ╕ у бойових д╕ях). Але Кожедуб знаменитий не лише загальною к╕льк╕стю знищених л╕так╕в. За всю в╕йну в╕н зм╕нив ш╕сть л╕так╕в, але не втратив жодного з них, хоча неодноразово гор╕в ╕ привозив пробо╖ни. Як говорив ╤ван Микитович, щоб уц╕л╕ти в пов╕тряному бою, потр╕бно повертати голову на 360 градус╕в. Про свою тактику в╕н казав: "Сл╕д атакувати ворога блискавично, захопити ╕н╕ц╕ативу, вм╕ло використовувати льотно-тактичн╕ якост╕ машини, д╕яти з розрахунком, бити з коротко╖ дистанц╕╖ ╕ завжди пам’ятати: на рахунку кожна секунда". Була ще одна та╓мниця у ╤вана Кожедуба: його майже побожне ставлення до л╕так╕в. "Мотор працю╓ ч╕тко. Машина п╕дкоря╓ться мо╖м рухам. Я не сам - з╕ мною бойовий друг", - писав ас. ╤ то не поетичне переб╕льшення, не метафора. Перед вильотом в╕н завжди говорив сво╓му пов╕тряному побратимов╕ лаг╕дн╕ слова, розмовляв, мов з колегою, котрий перебрав на себе важливу частину роботи. ╤ за в╕йну жоден л╕так не п╕дв╕в майстра. До випробувань Ваню привчив батько Ц╕каво, що до випробувань ╤вана Микитовича почав готувати батько. Попри протести матер╕, посилав п’ятир╕чного хлопчика стерегти сад уноч╕. П╕сля зак╕нчення семир╕чки п╕дл╕тка прийняли на роб╕тфак Шостк╕нського х╕м╕ко-технолог╕чного техн╕куму, а в 1938-му доля привела його до аероклубу (причому красива форма п╕лот╕в з╕грала в цьому не останню роль). У кв╕тн╕ 1939-го ╤ван Кожедуб уперше п╕днявся в небо. Краса р╕дно╖ земл╕, яка в╕дкрилася з висоти, справила на юнака неабияке враження. П╕сля цього в╕н просто не м╕г не вступити до Чугу╖вського в╕йськового ав╕ац╕йного училища, де залишився працювати ╕нструктором. ╤ван Микитович багато л╕тав, експериментував, в╕дточував п╕лотажну майстерн╕сть. "Якби було можна, зда╓ться, не вилазив би з л╕така. Сама техн╕ка руху, шл╕фування ф╕гур дають мен╕ незр╕внянну рад╕сть", - писав в╕н в одн╕й з╕ сво╖х книг. На початку Велико╖ В╕тчизняно╖ сержант Кожедуб ще наполеглив╕ше займа╓ться самоосв╕тою: вивча╓ тактику, конспекту╓ описи пов╕тряних бо╖в, вимальову╓ схеми... Дн╕ розплановано по хвилинах. Усе п╕дпорядковано головн╕й мет╕: стати г╕дним супротивником ╕ швидше кинутися в атаку. Восени 1942-го, п╕сля численних прохань та рапорт╕в, старшого сержанта Кожедуба разом з ╕ншими ╕нструкторами й випускниками училища нарешт╕ направили в Москву. ╤ знову виснажлив╕ тренування... Поразки ╕ тр╕умфи П╕д час одного з тренувальних вильот╕в, коли через поломку двигуна р╕зко впала тяга, майбутн╕й командир р╕шуче розвернув л╕так ╕ таки примудрився посадити його, при цьому сильно вдарившись. Через травму на к╕лька дн╕в вибув з╕ строю, тож до моменту в╕дправки на фронт ледь нал╕тав десять годин. Так почалася широка смуга невдач. Кожедубов╕ д╕сталася непроста машина. У першому ж бою його почали атакувати ворож╕ винищувач╕, а пот╕м ще й потрапив у зону вогню сво╓╖ ж зен╕тно╖ артилер╕╖. Дивом залишився живий. На завдання посилали р╕дко, а якось узагал╕ мало не в╕дправили на... перепроф╕лювання. Заступився командир, який або розглед╕в у мовчун╕-невдас╕ майбутнього аса, або ж пожал╕в його. Т╕льки п╕д час сорокового вильоту на Курськ╕й дуз╕ Кожедуб збив першого фашиста. В╕дтод╕ розпочався переможний шлях чолов╕ка, котрий немов народився для пов╕тряного бою. Кожедуб ретельно готувався до бо╖в. Увесь час заглядав у власний "талмуд" - пухлий блокнот з одному йому зрозум╕лими пом╕тками. У ньому знаходив чимало потр╕бного для розмов з п╕длеглими. Мовчазний в╕д природи, в╕н разюче зм╕нювався, коли йшлося про польоти... ╤, як згадував один ╕з п╕лот╕в Кирило ╢встигн╓╓в, не тиснув власним авторитетом ╕ не хитрував ╕з однополчанами. За св╕дченням письменника-╕сторика Олекс╕я Тимоф╓╓ва, ╤ван Микитович н╕коли не претендував на авторство в тактиц╕. Себе характеризував як непоганого б╕йця. Хоча, за оц╕нкою фах╕вц╕в, у нього був найвищий рейтинг серед льотчик╕в-винищувач╕в. ╤ коли у небо п╕дн╕мався л╕так Кожедуба, по н╕мецькому рад╕о лунало попередження: "Ахтунг! Ахтунг! У неб╕ Кожедуб!". ╤ не кожен н╕мецький льотчик наважувався взятися за штурвал л╕така… Можливо, це й легенда, але в кожн╕й легенд╕ ╓ частина правди. "Незручний" для влади герой П╕сля Велико╖ В╕тчизняно╖ гвард╕╖ майор Кожедуб продовжив службу в 176-му винищувально-ав╕ац╕йному полку. Наприк╕нц╕ 1945-го в електричц╕ познайомився з десятикласницею Верон╕кою, яка незабаром стала його дружиною. У 1952-му полк перевели п╕д Калугу, й ╤ван Микитович з ентуз╕азмом взявся за нову для себе справу: облаштування див╕з╕╖. За короткий час змонтували 150 житлових будинк╕в, розширили аеродром та в╕йськове м╕стечко. Не подбав командир (з 1953-го - генерал-майор) лише про власний побут. Разом ╕з дружиною, маленькими сином ╕ донькою тулилися то в халупц╕ на аеродром╕, то разом з ╕ншими с╕м’ями на стар╕й дач╕. На винищувачах же Кожедуб регулярно ширяв у неб╕ до 1970 року. Осво╖в десятки тип╕в л╕так╕в та вертольот╕в. В╕дставка була оч╕куваною неспод╕ванкою. Бездоганний бо╓ць, в╕дданий сво╖й справ╕ оф╕цер ╤ван Кожедуб не вм╕в ╕ не вважав за потр╕бне лестити, ╕нтригувати, налагоджувати потр╕бн╕ зв’язки... У 1985-му ╤вану Микитовичу присво╖ли звання маршала ав╕ац╕╖. До того в╕н безв╕дмовно займався громадською роботою. Депутат Верховно╖ Ради СРСР, оч╕льник десятк╕в р╕зноман╕тних орган╕зац╕й, ком╕тет╕в ╕ федерац╕й... Т╕льки йому самому було в╕домо, ск╕льки сил забирали сотн╕ зустр╕чей ╕ по╖здок, тисяч╕ виступ╕в, ╕нтерв’ю. Останн╕ роки життя ╤ван Микитович тяжко хвор╕в: далися взнаки в╕йськов╕ стреси та нелегка служба в мирн╕ часи. П╕шов ╕з життя в╕д серцевого нападу 8 серпня 1991 року. Про все це я д╕зналася з книг, як╕ мовчки стоять на полиц╕ дитячо╖ книгозб╕рн╕, збер╕гаючи на сво╖х стор╕нках та╓мниц╕ чужого життя…
Дитбудинок, р╕дн╕ виховател╕ назавжди залишаться щасливим спогадом наших п╕доп╕чних. Тут ╖м було надано все: чудове прим╕щення, найкращ╕ ╕грашки, щор╕чний в╕дпочинок та оздоровлення, а головне – любов ╕ турбота.
Тож нехай щастить нашим д╕тям на стежинах самост╕йного життя ╕ хай поруч з ними пост╕йно будуть добр╕ люди!
- Ще з╕ школи займалася легкою атлетикою, брала участь у р╕зних спортивних змаганнях. Одного разу, мен╕ тод╕ було с╕мнадцять, шк╕льна подруга запросила ╕з собою на тренування з Айк╕до. В╕дтод╕ воно нев╕д’╓мна частина мого життя. Щоправда, маю ще одну профес╕ю – перукар.
- Що спонукало Вас в╕дкрити школу Айк╕до в Прилуках? - Хот╕лося под╕литися сво╖ми вм╕ннями ╕ знаннями. У 2002 роц╕ за п╕дтримки Олега Колейка створила у м╕ст╕ власний Айк╕до-клуб. Спочатку заняття проходили у п╕двальному прим╕щенн╕ на вулиц╕ Вокзальн╕й. Щиро рад╕ла, бо охочих оволод╕ти мистецтвом Айк╕до було чимало. Та через 2 роки склалася прикра ситуац╕я з╕ спортзалом - ми залишилися без прим╕щення для тренувань. Однак на допомогу прийшов отаман куреня ╕м. ╤вана С╕рка Роман З╕нченко, на той час – голова спортивно╖ м╕ськрайонно╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ "ТОРНАДО". Завдяки йому проблему з прим╕щенням швидко вир╕шили. Узагал╕ р╕к 2004-й для мене знаковий: я отримала чорний пояс (1-й дан), ув╕йшла до складу дирекц╕╖ "ТОРНАДО". Тепер маю три спортзали: у г╕мназ╕╖ №5, школ╕ №6 ╕ ЦТДЮ. П╕д мо╓ю оп╕кою усього 80 д╕тей в╕ком в╕д 5 до 16 рок╕в. Прагну удосконалити сво╖ знання, вивчаючи новий напрямок – ╤айдо. Це фехтування мечем, палицею. У Прилуках майстр╕в з даного виду бойового мистецтва ще нема╓. - Що нового приносить Айк╕до в життя людини? - Особисто я стала б╕льш стриманою, впевненою, дисципл╕нованою. М╕й запальний в╕д природи характер зм╕нився у кращий б╕к. - У Вас на заняттях ╕деальна дисципл╕на. Як вда╓ться знайти сп╕льну мову з учнями, адже вс╕ вони р╕зного в╕ку? - Неможливо щось вивчити, коли нема╓ порядку. Тому дисципл╕на – наш ключ до усп╕ху. Як вда╓ться ╖╖ тримати? Сама дивуюся. Певно, це талант! - Як часто Вас запрошують на показов╕ виступи, майстер-класи? - Показов╕ виступи – це не просто красив╕ рухи. Так ми пропагу╓мо здоровий спос╕б життя, залуча╓мо молодь до занять спортом. Нер╕дко беремо участь у фестивалях, сем╕нарах. Наприклад, тор╕к у вересн╕ наш ПМСК "ТОРНАДО" запросили на Черн╕г╕вський фестиваль бойових мистецтв. З╕ старшими сво╖ми учнями у лютому цього року брала участь у М╕жнародному сем╕нар╕ з Айк╕до, де проводили майстер-класи видатн╕ сенсе╖ Та╖ланду та Румун╕╖. Зовс╕м недавно була запрошена на Черн╕г╕вське ТБ. Там розпов╕дала про св╕й Айк╕до-клуб для "Документального циклу бойових мистецтв Черн╕гова та област╕". Популярн╕ ми ╕ в Прилуках. Без участ╕ "ТОРНАДО" не проходить жодне свято у м╕ст╕. ╤ сам╕ вм╕╓мо свято влаштувати! За мо╓╖ ╕де╖, сприяння голови м╕сько╖ орган╕зац╕╖ ФСТ "Спартак" Петра Дяченка та Романа З╕нченка, п╕дтримки м╕ського голови Юр╕я Беркута у лютому 2010 року орган╕зували власний ╤ Всеукра╖нський фестиваль бойових мистецтв, що пройшов з великим усп╕хом, адже презентував глядачам багато нових вид╕в бойових мистецтв. При╓мно зустр╕чати однодумц╕в. Так, наприклад, у Варв╕ теж ц╕кавляться Айк╕до. За сприяння Варвинсько╖ держадм╕н╕страц╕╖ та приватного п╕дпри╓мця Юр╕я Бабенка (ТОВ ТВП "Мр╕я") незабаром там буде проведено майстер-клас з Айк╕до на природ╕. Принаг╕дно хочу подякувати тим, хто не байдужий до мистецтва Айк╕до, залюбки п╕дтриму╓ його. Це, окр╕м Романа З╕нченка ╕ Петра Дяченка, наш╕ спонсори - Оксана Зас╕менко (ТОВ "Р╕тс"), Веннад╕й Каниг╕н (магазин "Спорт Лайн") ╕ Серг╕й Булавка (магазин "Спектр"). - У Вас ст╕льки справ щодня! Чи встига╓те прид╕ляти належну увагу родин╕? - Маю трир╕чну донечку, тому доводиться встигати все! - ╥╖ також хочете залучити до Айк╕до? - Звичайно! Уже зараз пом╕чаю ╖╖ спортивний хист. Але остаточний виб╕р за нею. - Ц╕каво, ма╓те якесь ╕ще спортивне захоплення? - У в╕льний час граю у волейбол, баскетбол, тен╕с. Завжди у рус╕! Планую розширити св╕й Айк╕до-клуб. А ще восени збираюся в╕дкрити старшу групу з Айк╕до. Запрошую вс╕х, в╕ком в╕д 15 рок╕в, хто бажа╓ навчитися дивовижному мистецтву бою!
В особистому зал╕ку чемп╕онами Укра╖ни стали Олекс╕й Поздняков (б╕г на 400 та 200 м) ╕ Анна Красуцька (потр╕йний стрибок).
Ср╕бн╕ нагороди вибороли Анна Красуцька (стрибки в довжину) ╕ команда д╕вчат з естафетного б╕гу 4х100 м у склад╕ Анни Красуцько╖, Яни Степенко та Анни Павловсько╖. У командну скарбничку внесли зал╕ков╕ очки Яна Степенко з б╕гу на 800 м (18 м╕сце ╕з 63 учасник╕в), Анна Павловська з б╕гу на 200 м (16 м╕сце з-пом╕ж 81 учасника). Результати Анни Красуцько╖ та Олекс╕я Позднякова кращ╕ серед п’ятнадцятир╕чних спортсмен╕в за часи Незалежност╕ Укра╖ни. За п╕дсумками змагань Анна й Олекс╕й потрапили до складу юнацько╖ зб╕рно╖ Укра╖ни, яка вже восени розпочне п╕дготовку до Чемп╕онату св╕ту серед юнак╕в та д╕вчат 1994-1995 рок╕в народження. Спортсмен╕в готували до змагань тренери Михайло Марченко ╕ Руслан Сал╕вон. Б╕льш детальну ╕нформац╕ю про досягнення учасник╕в Чемп╕онату Укра╖ни шукайте на сайт╕ Федерац╕╖ легко╖ атлетики Укра╖ни.
З 2007 року активно велася робота з╕ створення музейно╖ к╕мнати. Адм╕н╕страц╕я, викладацький колектив, студентство з неп╕дробною ц╕кав╕стю включилися в клоп╕тку роботу, по крихтах збираючи музейн╕ експонати.
╤ от 21 травня 2010 року в╕дбулося урочисте в╕дкриття музейно╖ к╕мнати. Гостей, викладач╕в, студент╕в з╕ святом прив╕тав директор коледжу, доктор ф╕лософ╕╖ в галуз╕ осв╕ти, Почесний професор М╕жнародно╖ кадрово╖ академ╕╖ Павло Черн╕ков. В╕н зазначив, що збереження пам'яток минулого для майбутн╕х покол╕нь, розвиток музейно╖ справи у вуз╕ ╓ найб╕льш перспективним напрямком для культурно-осв╕тньо╖ та науково╖ д╕яльност╕ його колективу. Усп╕х╕в, натхнення, поповнення музейно╖ к╕мнати новими експонатами побажала директор Прилуцького кра╓знавчого музею Тетяна Зоць, яка сказала, що музейна к╕мната агроколеджу - джерело ╕сторичного досв╕ду, що ╓ важливим для кожного студента. Сьогодн╕ в музейн╕й к╕мнат╕ "╤стор╕я Прилуцького агротехн╕чного коледжу" проводяться ц╕кав╕ екскурс╕╖. Запрошу╓мо вс╕х бажаючих при╓днатися до них.
Напередодн╕ профес╕йного свята медик╕в в╕дправля╓мося до Центрально╖ м╕сько╖ л╕карн╕ за ╕нтерв’ю з виконуючою обов’язки головного л╕каря Ларисою ╤вченко. У каб╕нет╕ ╖╖ не заста╓мо - терм╕ново викликали до реан╕мац╕╖. Чека╓мо у коридор╕, де безперестанку снують головн╕ учасники л╕кувального процесу. Один ╕з когорти хворих – м╕й давн╕й знайомий. Д╕знавшись про мету нашого в╕зиту, в╕н радить: "Критикуйте ╖х, ╕ якомога нещадн╕ше!" Дал╕ йде перел╕к претенз╕й до медицини взагал╕ й прилуцько╖ зокрема. Усе це уважно слуха╓ ж╕ночка рок╕в п’ятдесяти. Коли гн╕вна тирада зак╕нчу╓ться, вона зауважу╓: "А я молюся на наших л╕кар╕в, бо вони мен╕ доньку з того св╕ту повернули". Ось так випадков╕ сп╕врозмовники окреслили суть ставлення сусп╕льства до людей у б╕лих халатах. Хтось ╖х критику╓, хтось молиться на них, але беззаперечний той факт, що жоден ╕з нас не обходиться без ╖хньо╖ допомоги. Саме до представник╕в ц╕╓╖ найгуманн╕шо╖ профес╕╖ ми несемо св╕й в╕дчай та б╕ль, аби взам╕н отримати над╕ю ╕ видужання.
Майже вс╕ прилучани знають л╕кар╕в Василя Васильовича Барона, Валер╕я Григоровича Рухала, Анатол╕я Андр╕йовича Квача, Олекс╕я Петровича Кал╕н╕ченка, Натал╕ю ╤ван╕вну Он╕щенко. У декого з них стаж, можливо, ╕ менший, н╕ж сорок рок╕в, але вс╕ вони дуже довго трудяться на нив╕ охорони здоров’я ╕ сво╓ю працею заслужили авторитет ╕ серед колег, ╕ серед хворих.
- А як ╕з молодими кадрами? - При╓мно, що колектив м╕сько╖ л╕карн╕ поповню╓ться молодими кадрами, котр╕, як на мене, у майбутньому г╕дно продовжать справу сво╖х попередник╕в. Це л╕кар-х╕рург ╤гор В╕кторович ╢втушенко, л╕кар╕-анестез╕ологи ╤гор Борисович Л╕синенко та ╤рина Васил╕вна Мельник. Вони прийшли до нас зовс╕м недавно, але вже встигли зарекомендувати себе ╕з якнайкращо╖ сторони. ╢ над╕я, що в лави ЦМЛ ╕ надал╕ вливатиметься талановита молодь, хоча, на жаль, останн╕ми роками престиж профес╕╖ л╕каря в Укра╖н╕ упав. ╤ ми це в╕дчува╓мо. Якщо медичних сестер наш╕й л╕карн╕ не браку╓, бо в Прилуках сво╓ медучилище, то з л╕карськими кадрами певн╕ проблеми. Зокрема, не вистача╓ д╕льничних пед╕атр╕в ╕ терапевт╕в, уже тривалий час в╕льна ваканс╕я зав╕дуючого приймальним в╕дд╕ленням. Нема кому чергувати на приймальному поко╖. Але оск╕льки ЦМЛ не може функц╕онувати без ц╕лодобового л╕карського посту, адм╕н╕страц╕я залуча╓ до цих чергувань с╕мейних л╕кар╕в. ╤ я вдячна ус╕м ╖м за розум╕ння проблеми ╕ допомогу. - Прилуцька ЦМЛ ще н╕коли не залишала тр╕йки л╕дер╕в загальнообласного рейтингу медичних заклад╕в: нижче третього м╕сця ви не опуска╓тесь... - ╤ це заслуга всього колективу. На даний час у Центральн╕й м╕ськ╕й л╕карн╕ 852 прац╕вники ╕ 18 в╕дд╕лень. У нас довол╕ потужн╕ господарськ╕ служби. У ц╕лому в л╕карн╕ розгорнуто 386 л╕жок, працю╓ денний стац╕онар на 45 л╕жок, денн╕ стац╕онари ╓ ╕ при амбулатор╕ях загально╖ практики-с╕мейно╖ медицини, яких у Прилуках 5. Для зручност╕ пац╕╓нт╕в в╕дкрито 2 пол╕кл╕н╕чн╕ в╕дд╕лення: одне, центральне, - в прим╕щенн╕ ЦМЛ, друге – в буд╕вл╕ старо╖ пол╕кл╕н╕ки. Л╕карня, лаборатор╕я ╕ рентген-каб╕нет працюють ц╕лодобово. Також ц╕лодобово чергують терапевти, х╕рурги, травматологи, акушери-г╕некологи ╕ реан╕матологи. Якщо виника╓ потреба у вузьких фах╕вцях, залуча╓мо л╕кар╕в, котр╕ чергують удома. В╕дтак, м╕ська л╕карня готова рятувати хворих ╕ вдень, ╕ вноч╕. Особлива в╕дпов╕дальн╕сть на зав╕дуючих в╕дд╕леннями: саме вони тримають надання медично╖ допомоги на належному р╕вн╕. - Уже другий р╕к посп╕ль у Прилуцьк╕й л╕карн╕ працю╓ ф╕л╕я обласного в╕дд╕лення штучно╖ нирки. Вона виправдала спод╕вання медик╕в та хворих? - Безсумн╕вно. Спершу наш центр штучно╖ нирки обслуговував т╕льки пац╕╓нт╕в з Прилук, а зараз сюди звертаються по допомогу хвор╕ з Прилуцького, Варвинського, Талала╖вського, Ср╕бнянського район╕в ╕ нав╕ть з Н╕жина, що св╕дчить про як╕сть роботи дано╖ структури. - Тор╕к ул╕тку пере╖хало в ╕нше прим╕щення - кап╕тально в╕дремонтовану буд╕влю колишнього пологового будинку - ╕нфекц╕йне в╕дд╕лення. Кажуть, це було дуже доречно, оск╕льки вже за к╕лька м╕сяц╕в почалася еп╕дем╕я грипу... - Старе й нове ╕нфекц╕йн╕ в╕дд╕лення – як небо ╕ земля. Тепер воно боксоване, ма╓ 45 л╕жок (25 дитячих ╕ 20 дорослих), в╕дпов╕да╓ вс╕м сучасним вимогам. Новос╕лля ╕нфекц╕йного в╕дд╕лення д╕йсно було дуже доречним, адже взимку на Укра╖ну чекала еп╕дем╕я грипу, котра супроводжувалася величезним аж╕отажем. На баз╕ старого в╕дд╕лення ЦМЛ не змогла б прийняти таку к╕льк╕сть хворих ╕ надати ╖м усю необх╕дну допомогу. Колектив ╕нфекц╕йного в╕дд╕лення на чол╕ з Ольгою ╢вген╕╖вною Черненко працював на меж╕ можливостей, без вих╕дних ╕ свят. Завдяки самов╕дданост╕ й профес╕онал╕зму цих людей серед д╕тей та дорослих не було жодного летального випадку. Тод╕ як в ╕нших м╕стах грип забрав десятки житт╕в. Хвор╕ з ускладненнями п╕сля грипу дол╕ковувалися в терапевтичному в╕дд╕ленн╕ (зав╕дуюча Павл╕на Васил╕вна Шинкаренко), ╕ воно теж спрацювало на в╕дм╕нно. До грипу були найб╕льш вразлив╕ ваг╕тн╕ ж╕нки, тож на пер╕од еп╕дем╕╖ додалося чимало роботи г╕неколог╕чному й пологовому в╕дд╕ленням (зав╕дуючий Василь Васильович Барон). Сл╕д в╕дзначити, що дуже багато з ваг╕тними працювала л╕кар-г╕неколог Ольга ╤ван╕вна Бароненко. Частина з них перебувала на л╕куванн╕ в реан╕мац╕йному в╕дд╕ленн╕ (зав╕дуючий Руслан Олександрович Дудка). П╕д час еп╕дем╕╖ частково п╕д ╕нфекц╕йне перепроф╕лювалося очне в╕дд╕лення (зав╕дуючий Олекс╕й Петрович Кал╕н╕ченко). Я дуже вдячна колективам ус╕х цих в╕дд╕лень за витримку й в╕дпов╕дальн╕сть. З грудня по лютий вони жили в режим╕ форс-мажору й г╕дно вистояли у боротьб╕ з грипом та ╕стер╕╓ю, що створювалася навколо нього. - Зг╕дно з Конституц╕╓ю, медицина в Укра╖н╕ безкоштовна, хоча насправд╕ це вже давно не так. Медикаменти хвор╕, в основному, купують за власний кошт. Частина обстежень теж платна, тому що л╕карня не в змоз╕ закупити в повному обсяз╕ необх╕дн╕ реактиви. Якщо говорити медичними терм╕нами, недоф╕нансування в╕тчизняно╖ медицини – хрон╕чна хвороба. Як живуть з нею Прилуки? - Увесь тягар ф╕нансування медицини ляга╓ на плеч╕ м╕сцевого бюджету, а в╕н не гумовий ╕, попри вс╕ старання й намагання, не може зайняти н╕шу, котру колись займала держава. Я не проти пр╕оритет╕в розвитку с╕льсько╖ медицини, але це несправедливо, коли обладнання, що розпод╕ля╓ться через державн╕ структури, йде т╕льки на не╖, а м╕стам н╕чого не залиша╓ться. Сучасне обладнання в селах не використову╓ться на повну потужн╕сть, бо там нема╓ медперсоналу в╕дпов╕дно╖ квал╕ф╕кац╕╖. Обладнання простою╓ без д╕ла, а тяжк╕ хвор╕ ╕з с╕л ╖дуть по допомогу у райцентри. У селах ╓ на чому л╕кувати, а нема кому. У нас же навпаки. Можлива, згодом держава виправить цю помилку. Проте поживемо – побачимо. Нин╕ ж ремонт ╕ закуп╕вля обладнання ф╕нансуються м╕сцевим бюджетом та спонсорами. Там, де це дозволя╓ закон, проводимо платн╕ медогляди. Тобто, утриму╓мо, як можемо, медичну галузь з р╕зних джерел. Але те, що вона недоф╕нансована, видно кожному, хто приходить до л╕карн╕ чи в пол╕кл╕н╕ку. Тут треба поб╕лити, там пофарбувати, десь не вистача╓ апаратури, а десь – простого ст╕льця. Спод╕ва╓мося, що в Укра╖н╕ таки з’явиться об╕цяна стаб╕льн╕сть ╕ ставлення держави до медицини зм╕ниться на краще. А поки поклада╓мося на власн╕ сили й ресурси. Протягом чотирьох останн╕х рок╕в не було жодного випадку, щоб ЦМЛ не отримала з м╕сцевого бюджету сум, заявлених у кошторис╕. Усе видавалося в повному обсяз╕. Ми не знали проблем н╕ з бензином, н╕ з наркотичними засобами. Окремо хот╕лося б зупинитися на забезпеченн╕ ╕нсул╕ном. Тому, хто не стикався ╕з ц╕╓ю проблемою, вона може видатися незначущою. Хоча насправд╕ ╕нсул╕н для хворих на цукровий д╕абет – життя. У 2010 роц╕ м╕сцевий бюджет вид╕лить на придбання ╕нсул╕н╕в понад 1 м╕льйон гривень, завдяки чому наш╕ хвор╕, як ╕ тор╕к, не матимуть проблем з ╖х вчасним одержанням. ╤ коли ми говоримо про це сво╖м колегам з ╕нших м╕ст, то вони щиро заздрять, що в Прилуках робота ╕з забезпечення ╕нсул╕нами на такому р╕вн╕. ╤ тут сл╕д в╕ддати належне м╕ськ╕й рад╕, адже без ф╕нанс╕в дане питання не вир╕шиш. Те ж саме ╕ по п╕льговому забезпеченню медикаментами. Щом╕сяця з м╕сцевого бюджету на закуп╕влю препарат╕в для п╕льговик╕в йде близько 32 тисяч гривень. Насамперед забезпечу╓мо л╕ками д╕тей, котр╕ перебувають на диспансерному обл╕ку, ╕нвал╕д╕в та учасник╕в в╕йни. Зв╕сно, цих грошей не вистача╓, але все ж 32 тисяч╕ щом╕сяця – можлив╕сть закупити найнеобх╕дн╕ше. - Якщо тор╕к у ЦМЛ реал╕зувалися так╕ проекти, як центр штучно╖ нирки, ╕нфекц╕йне в╕дд╕лення, то в нин╕шньому роц╕ вся увага - пол╕кл╕н╕чному в╕дд╕ленню. Як╕ зм╕ни чекають на нього? - Ремонт. У 2009-му там встановили шатровий дах, а тепер ремонтуються каб╕нети. Уже в╕дремонтован╕ х╕рург╕чний та онколог╕чний, черга д╕йшла до отоларинголог╕чного. Гадаю, ремонт пол╕кл╕н╕ки завершимо вже наступного року. Користуючись нагодою, хочу пов╕домити прилучанам, що при пол╕кл╕н╕чному в╕дд╕ленн╕ нашо╖ л╕карн╕ в╕дкрився каб╕нет дов╕ри з питань В╤Л/СН╤ДУ, де можна отримати консультац╕ю, пройти анон╕мне обстеження. Це ╓диний на Черн╕г╕вщин╕ каб╕нет такого проф╕лю, який ма╓ у штат╕ л╕каря, психолога та медпрац╕вника. - У новор╕чному ╕нтерв’ю "Граду" м╕ський голова Юр╕й Беркут об╕цяв, що в Прилуках буде в╕дкрито в╕дд╕лення комп’ютерно╖ томограф╕╖. Чи не вмер цей проект? Якщо н╕, то розкаж╕ть, будь ласка, про нього докладн╕ше. - В╕дд╕лення комп’ютерно╖ томограф╕╖ у Прилуках буде. Воно розм╕ститься в друг╕й половин╕ колишнього отоларинголог╕чного в╕дд╕лення (першу займа╓ "Швидка"). Послуги комп’ютерно╖ томограф╕╖ прилучанам надаватиме ки╖вська ф╕рма на сво╓му обладнанн╕. Зн╕мки по ╤нтернету передаватимуться прямо в столичний ╤нститут нейрох╕рург╕╖, де з ними працюватимуть висококвал╕ф╕кован╕ фах╕вц╕. Вони ж ╕ консультуватимуть. Вважаю, що в╕дкриття в╕дд╕лення комп’ютерно╖ томограф╕╖ – знакова под╕я для Прилук, чергове п╕дтвердження того, що на баз╕ нашо╖ л╕карн╕ можна створювати кущовий центр, який обслуговуватиме м╕сто й прилегл╕ райони. ╤ це не така вже й далека перспектива. Адже зараз вивча╓ться питання щодо того, аби малопотужн╕ районн╕ л╕карн╕ (прим╕ром, Варвинська, Ср╕бнянська, Талала╖вська) частково скорочувалися ╕ спец╕ал╕зована допомога зосереджувалася на баз╕ м╕сько╖ та, можливо, районно╖ л╕карень Прилук. - Ларисо Володимир╕вно, нехай усе буде так, як того бажа╓ ваш колектив. З╕ святом Вас ╕ Ваших колег! - Я теж хочу прив╕тати вс╕х сво╖х колег з Днем медичного прац╕вника. В╕д ╕мен╕ адм╕н╕страц╕╖ ЦМЛ щиро дякую ╖м за в╕ддан╕сть наш╕й справ╕ й бажаю насамперед здоров’я ╖м та ╖хн╕м родинам. Натхнення у прац╕, щоб в╕д сво╖х пац╕╓нт╕в вони чули т╕льки слова подяки. Думаю, попереду у нас кращ╕ часи.
Як показала ╕нвентаризац╕я, деяк╕ д╕лянки об╕йдуться у 120 гривень за квадратний метр, а деяк╕ – у майже 400. На ремонт останн╕х залучатимуться екскаватор та кран, ╕ на цих д╕лянках (перехрестя вулиць Гвард╕йсько╖-Пушк╕на, район будинку №113 по вулиц╕ 1 Травня) повн╕стю демонтуватиметься старе дорожн╓ покриття.
Дороги в Прилуках ремонтувалися щор╕чно, але ремонт полягав лише в звичайному асфальтуванн╕ д╕рок бетонного покриття, що не давало потр╕бного ефекту. Тепер же, за словами заступника м╕ського голови Олександра Сивенка, все буде набагато грунтовн╕ше – демонтаж ╕ стов╕дсоткова зам╕на найпроблемн╕ших д╕лянок. 99 тисяч вистачить для того, щоб в╕дремонтувати десять в╕дсотк╕в дор╕г в╕д потреби. Тому м╕ський голова Юр╕й Беркут звернувся до губернатора Черн╕г╕вщини Володимира Хоменка з проханням зб╕льшити ф╕нансування ╕з Держбюджету на ремонт транзитних дор╕г Прилук. В╕дтак, ╓ над╕я у вулиць Пирятинсько╖, Перемоги, Котляревського ╕ Шм╕дта. Також ведуться перемовини щодо ф╕нансування ремонту центральних маг╕стралей м╕ста до його 925-р╕ччя. Кр╕м того, за дорученням м╕ського голови управл╕ння житлово-комунального господарства попередило ВАТ "Шляховик" про необх╕дн╕сть в╕дновлення роб╕т з асфальтування вулиц╕ Ки╖всько╖. У раз╕, якщо цього не станеться, буде розглянуто питання про роз╕рвання договору з даним п╕дпри╓мством.
|
|
|
|
 |
|
|
|
 |
 |
| Спонсор проекту А/Т тютюнова компан╕я "В.А.Т.- Прилуки" © 2007 Розробка та техн╕чна п╕дтримка ╤СП Т╤М. Вс╕ права застережено. Сайт працю╓ на основ╕ CMS "Adviser". При повному або частковому використанн╕ матер╕ал╕в, що розм╕щен╕ на сайт╕, посилання на сайт обов'язкове. В╕дпов╕дальн╕сть за достов╕рн╕сть матер╕ал╕в поклада╓ться на ╖х автор╕в. Адм╕н╕страц╕я сайту не завжди под╕ля╓ думку автор╕в наведених матер╕ал╕в. |
