| о ф ╕ ц ╕ й н и й в е б - п о р т а л м ╕ с т а п р и л у к и | ||
|
|
|
|
|
|
 |
 |
П╕дпри╓мцю необх╕дн╕ пом╕чники для зд╕йснення його д╕яльност╕. Зазвичай п╕дпри╓мець уклада╓ з найманим прац╕вником трудовий догов╕р.
Трудовий догов╕р – це угода м╕ж прац╕вником ╕ власником п╕дпри╓мства, установи, орган╕зац╕╖ чи п╕дпри╓мцем - ф╕зичною особою, за якою прац╕вник зобов’язу╓ться виконувати роботу, визначену ц╕╓ю угодою, з п╕дляганням внутр╕шньому трудовому розпорядков╕, а власник зобов’язу╓ться виплачувати прац╕вников╕ зароб╕тну плату ╕ забезпечувати умови прац╕, необх╕дн╕ для виконання роботи, передбачен╕ законодавством про працю, колективним договором ╕ угодою стор╕н (ст. 21 Кодексу закон╕в про працю, дал╕ КЗоТ). В цьому випадку п╕дпри╓мець – ф╕зична особа, яка перебува╓ на спрощен╕й систем╕ оподаткування, чи сплачу╓ ф╕ксований податок, ставку податку додатково зб╕льшу╓ на 50 % на кожного найманого прац╕вника. Кр╕м того на зарплату прац╕вник╕в нараховуються ╕ утримуються внески до фонд╕в обов’язкового державного соц╕ального страхування. А як поступити п╕дпри╓мцю, коли йому необх╕дно виконати разову роботу? У даному випадку можна укласти догов╕р цив╕льно-правового характеру: догов╕р п╕дряду (ст.. 837 Цив╕льного кодексу Укра╖ни, дал╕ ЦКУ) чи догов╕р про надання послуг (ст.. 901 ЦКУ). Головна в╕дм╕нн╕сть договор╕в цив╕льно-правового характеру в╕д трудових договор╕в поляга╓ в тому, що в першому випадку предметом договору ╓ результат прац╕, а в другому – безпосередньо праця. По договору п╕дряду ф╕зична особа – п╕дрядчик зобов’язу╓ться на св╕й страх ╕ ризик виконати в╕дпов╕дну роботу по завданню замовника, а останн╕й – прийняти роботу ╕ оплатити ╖╖. Догов╕р п╕дряду може укладатися на перевозку, виготовлення чи ремонт речей, буд╕вництво або виконання ╕нших роб╕т. П╕дпри╓мець, який заключив догов╕р цив╕льно-правового характеру з ф╕зичною особою не несе н╕яких зобов’язань, визначених КЗоТ, а саме: не виплачу╓ зароб╕тну плату, л╕карнян╕, в╕дпускн╕. При цьому п╕дпри╓мець сплачу╓ внески лише до Пенс╕йного фонду (нарахування 33,2%, утримання 2%), а нарахування ╕ утримання до фонд╕в соц╕ального страхування в╕дсутн╕. Дох╕д ф╕зично╖ особи, отриманий по договорах цив╕льно-правового характеру п╕дляга╓ обкладенню податком з доход╕в ф╕зичних ос╕б без вирахувань внеск╕в до фонд╕в соц╕ального страхування ╕ податково╖ соц╕ального п╕льги. П╕дпри╓мц╕, як╕ застосовують спрощену систему оподаткування або ф╕ксований податок, при вкладанн╕ договор╕в цив╕льно-правового характеру додатково не зб╕льшують ставки ╓диного ╕ ф╕ксованого податк╕в на 50%, оск╕льки так╕ ф╕зичн╕ особи не перебувають з п╕дпри╓мцем у трудових в╕дносинах.
Запитання: П╕дпри╓мець довго не отримував доход╕в : чи можуть його позбавити держре╓страц╕╖ ? В╕дпов╕дь: Бажання оформити так зване «призупинення д╕яльност╕» ц╕лком можна пояснити . Адже за поширеною думкою , пов╕домивши про нього держорганам , п╕дпри╓мець може не сплатити податк╕в ╕ збор╕в до фонд╕в , не надавати зв╕тност╕ за ними . Але насправд╕ можливост╕ отримати таку тимчасову ╕ндульгенц╕ю законодавство не да╓ . ╤ не випадково .
П╕дри╓мець д╕╓ на св╕й страх ╕ ризик ╕ вправ╕ сам вир╕шувати , коли йому вести д╕яльн╕сть , а коли н╕ . Отже ,н╕яко╖ ре╓страц╕╖ тимчасового призупинення не ╕сну╓ . Водночас якщр в╕н захоче взяти сво╓р╕дний тайм-аут , то може вибрати один ╕з двох шлях╕в : 1. Знятися з держре╓страц╕╖ як ф╕зособа – п╕дпри╓мець , пройшовши вс╕ передбачен╕ законодавством процедури податково╖ ╕ фонд╕в . Щоправда , аби пот╕м в╕дновити п╕дпри╓мницьку д╕яльн╕сть , доведеться знову ре╓струватися , в держорганах як ф╕зособа – п╕дпри╓мець . 2. Не вести д╕яльност╕ й не отримувати в╕д не╖ доход╕в , при цьому надаючи до податково╖ ╕ страхових фонд╕в ус╕ види зазначено╖ в законодавств╕ зв╕тност╕ , а також сплачуючи до бюджету податки та ╕нш╕ платеж╕ , розм╕ри й необх╕дн╕сть сплати яких не залежить в╕д результат╕в д╕яльност╕ . До реч╕ , не вести д╕яльност╕ на таких умовах Ви можете як завгодно довго . В╕дсутн╕сть п╕дпри╓мницьких доход╕в – не прив╕д для держорган╕в анулювати держре╓страц╕ю ф╕зособи – п╕дпри╓мця . Адже позбавити держре╓страц╕╖ можуть лише за бажанням суду . Причому перел╕к п╕дстав для винесення р╕шення судом незначний : - визначення ф╕зособи – п╕дпри╓мця банкрутом ; - введення п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ , заборонено╖ законодавством ; - ненадання протягом року до податково╖ податкових декларац╕й , документ╕в ф╕н- зв╕тност╕,передбачено╖ законодавством . Також припинення п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ в╕дбува╓ться у раз╕ смерт╕ п╕дпри╓мця , проголошення його судом померлим , безв╕сти зниклим чи нед╕╓здатним . Таким чином , т╕льки лише через в╕дсутн╕сть протягом тривалого пер╕оду доход╕в в╕д п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ , без бажання ф╕зособи його п╕дпри╓мницьку ре╓страц╕ю припинити не можуть .
Запитання: В яких нормативних документах визначений механ╕зм декларування доход╕в ф╕зичних ос╕б? В╕дпов╕дь: Механ╕зм декларування доход╕в ф╕зичних ос╕б визначених у Конституц╕╖ Укра╖ни в╕д 28 червня 1996 р. (ст. 67); законах Укра╖ни « Про державну податкову службу в Укра╖н╕ » в╕д 4 грудня 1990 р. (статт╕ 2.8, 10.11), « про порядок погашення зобов’язань платник╕в податк╕в перед бюджетами та державними ц╕льовими фондами »в╕д 21 грудня 2000 р. (ст. 17), « Про податок з доход╕в ф╕зичних ос╕б » в╕д 22 травня 2003 р ., ╕нших нормативно – правових актах, прийнятих в╕дпов╕дно до них.
Запитання : ПРИПИНЕННЯ, РОЗ╤РВАННЯ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ НЕРУХОМОСТ╤ В╕дпов╕дь : Припинення договору оренди (зокрема, роз╕рвання) провадиться за п╕дставами, передбаченими ЦК Укра╖ни. Так, догов╕р оренди припиня╓ться у раз╕ смерт╕ ф╕зично╖ особи – орендаря, якщо ╕нше не встановлено договором або законом, а також у раз╕ л╕кв╕дац╕╖ юридично╖ особи, яка була орендарем чи орендодавцем (ст. 781 ЦК Укра╖ни).
Зм╕на власника орендованого майна за загальним правилом не тягне за собою припинення договору оренди. У раз╕ зм╕ни власника реч╕, передано╖ у найм, до нового власника переходять права та обов’язки наймодавця, проте сторони можуть встановити у договор╕ найму, що у раз╕ в╕дчуження наймодавцем реч╕ догов╕р найму припиня╓ться (ст. 770 ЦК Укра╖ни). Наймодавець ма╓ право в╕дмовитися в╕д договору оренди ╕ вимагати повернення реч╕, якщо наймач не вносить плату за користування р╕ччю упродовж трьох м╕сяц╕в п╕дряд. У цьому раз╕ догов╕р вважа╓ться роз╕рваним ╕з моменту одержання наймачем пов╕домлення орендодавця про в╕дмову в╕д договору (ст. 782 ЦК Укра╖ни). На вимогу орендодавця догов╕р оренди може бути роз╕рваний у випадках, коли орендар: 1. користу╓ться р╕ччю всупереч договору або призначенню реч╕; 2. без дозволу наймодавця передав р╕ч у користування ╕нш╕й особ╕; 3. орендар сво╓ю недбалою повед╕нкою створю╓ загрозу пошкодження реч╕; 4. не приступив до проведення кап╕тального ремонту реч╕, якщо обов’язок проведення кап╕тального ремонту був покладений на наймача (ст. 783 ЦК Укра╖ни). За вимогою орендаря догов╕р оренди може бути достроково роз╕рваний у випадку, коли: 1. орендодавець передав у користування р╕ч, як╕сть яко╖ не в╕дпов╕да╓ умовам договору та призначенню реч╕. Це в╕дбува╓ться тод╕, коли передане орендарю майно ма╓ недол╕ки, як╕ перешкоджають користуванню ним ╕ не були обумовлен╕ орендодавцем при укладенн╕ договору, не були заздалег╕дь в╕дом╕ орендарю ╕ не повинн╕ були виявлен╕ орендарем п╕д час огляду майна чи перев╕рки його справност╕ при укладенн╕ договору. Позаяк закон не вимага╓, щоб ц╕ недол╕ки були ╕стотними, догов╕р оренди може бути роз╕рваний за наявност╕ в орендованого майна будь-яких недол╕к╕в, що перешкоджають користуванню; 2. орендодавець не викону╓ свого обов’язку щодо проведення кап╕тального ремонту реч╕ (ст. 784 ЦК Укра╖ни). Запитання : Ф╕зична особа заре╓струвалася п╕дпри╓мцем ╕ обрала спрощену систему оподаткування . Разом ╕з заявою до податково╖ було подано плат╕жне доручення з позначкою банку про перерахування ╓диного податку за перший м╕сяць перебування на спрощен╕й систем╕ . У як╕ строки потр╕бно платити ╓диний податок надал╕? В╕дпов╕дь:
Керуючись п.2 Порядку видач╕ св╕доцтва про сплату ╓диного податку , затвердженого наказом ДПАУ в╕д 29.10.99р. № 599 , за перший м╕сяць роботи на ╓диному податку п╕дпри╓мець зобов`язаний внести ╓диний податок перед поданням до податково╖ заяви про перех╕д на спрощену систему оподаткування . Дал╕ зг╕дно з╕ ст.4 Указу Президента Укра╖ни «Про спрощену систему оподаткування , обл╕ку та зв╕тност╕ суб`╓кт╕в малого п╕дпри╓мництва» в╕д 03.07.98р. № 727/98 йому сл╕д перераховувати податок щом╕сяця не п╕зн╕ше 20 числа авансом за наступний м╕сяць або , за бажанням , в╕дразу за дек╕лька . Зрозум╕ло , що останн╓ можна робити лише в межах строку д╕╖ Св╕доцтва про сплату ╓диного податку , що не перевищу╓ календарного року. Приватний п╕дпри╓мець на загальн╕й систем╕ оподаткування одержав у банку кредит на товар, що згодом був проданий. Чи можна йому в╕днести до складу сво╖х витрат: плату за оформлення кредиту, а також в╕дсотки за користування кредитом? Так можна. Це п╕дтверджують норми Закону Укра╖ни «Про оподаткування прибутку п╕дпри╓мств» у редакц╕╖ в╕д 22.05.97 р.№ 283/97 – ВР. Р╕ч у т╕м, що п╕дпри╓мц╕ – загальносистемники формують сво╖ витрати зг╕дно з перел╕ком валових витрат. При цьому до складу затрат в╕дносять т╕льки сплачен╕ витрати, як╕ документально п╕дтверджен╕ та безпосередньо пов`язан╕ з одержаним у зв╕тному пер╕од╕ доходом.
Витрати на оформлення кредиту п╕длягають включенню до валових на п╕дстав╕ п. 5. 1 Закону про прибуток. Адже до них потрапля╓ сума витрат платникаподатку, зд╕йснених для подальшого ╖х використання у власн╕й господарськ╕й д╕яльност╕. Нагада╓мо, що господарською д╕яльн╕стю вважають будь – яку д╕яльн╕сть особи, спрямовану на одержання доходу у грошов╕й ,матер╕альн╕й або нематер╕альн╕й формах, у раз╕, коли безпосередня участь особи в орган╕зац╕╖ тако╖ д╕яльност╕ ╓ регулярною, пост╕йною та сутт╓вою. Оск╕льки п╕дпри╓мець узяв кредит у банку для його використання у сво╖й господарськ╕й д╕яльност╕, то пов`язан╕ з цим затрати вв╕йдуть до складу його витрат. Щоб зазначити вс╕ зазначен╕ витрати у Книз╕ ф . № 10 та у декларац╕╖, п╕дпри╓мець ма╓ заф╕ксувати ,що кредит отримано й використову╓ться на ц╕л╕, пов`язан╕ з п╕дпри╓мницькою д╕яльн╕стю. П╕дтвердними документами можуть стати в╕дпов╕дн╕ догов╕р з банком, б╕знес – план або техн╕ко – економ╕чне об╜рунтування, а також плат╕жн╕ документи, що п╕дтверджують ц╕льове використання кошт╕в.
П╕дстави припинення прав на землю Правова регламентац╕я обмеження чи припинення права власност╕ на землю (земельну д╕лянку) забезпечу╓ться нормами Конституц╕╖ Укра╖ни, Цив╕льного та Земельного кодекс╕в Укра╖ни, закон╕в Укра╖ни «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про плату за землю», «Про фермерське господарство» тощо.
Припинення права власност╕ на природн╕ ресурси зд╕йсню╓ться на основ╕ певних юридичних факт╕в, серед яких виокремлюють чотири основн╕ групи: - обставини, пов’язан╕ з припиненням ╕снування об’╓кта права власност╕; - обставини, пов’язан╕ з припиненням ╕снування суб’╓кта права власност╕ (смерть громадянина, припинення д╕яльност╕ юридично╖ особи); - добров╕льна в╕дмова (договори куп╕вл╕-продажу, дарування тощо); - примусове в╕дчуження у власника природного об’╓кта всупереч його вол╕ на п╕дставах, зазначених у закон╕ (вилучення природного об’╓кта, що використову╓ться безгосподарно чи засобами, що призводять до його знищення). Глава 22 Земельного кодексу Укра╖ни ма╓ назву «Припинення прав на землю» ╕ визнача╓ перел╕к п╕дстав для припинення права власност╕ на земельну д╕лянку: 1. добров╕льна в╕дмова власника в╕д права на земельну д╕лянку; 2. смерть власника земельно╖ д╕лянки за в╕дсутност╕ спадко╓мця; 3. в╕дчуження земельно╖ д╕лянки за р╕шенням власника; 4. звернення стягнення на земельну д╕лянку на вимогу кредитора; 5. в╕дчуження земельно╖ д╕лянки з мотив╕в сусп╕льно╖ необх╕дност╕ та для сусп╕льних потреб; 6. конф╕скац╕я за р╕шенням суду; 7. не в╕дчуження земельно╖ д╕лянки ╕ноземними особами та особами без громадянства...
Чи п╕дляга╓ л╕цензуванню оптова та роздр╕бна торг╕вля медвиробами з кодами за УКТ ЗЕД 3005* (вата , марля , бинти) , 4818 40* (пелюшки для немовлят) , 5601 10* (дитяч╕ пелюшки) , 5601 21* (вироби з вати) , операц╕╖ з продажу яких зв╕льняються в╕д ПДВ ? Н╕ л╕ценз╕я не потр╕бна .
Перел╕к вид╕в господарсько╖ д╕яльност╕ , що п╕длягають л╕цензуванню , визначено в ст. 2,9 Закону Укра╖ни «Про л╕цензування певних вид╕в господарсько╖ д╕яльност╕» в╕д 01.06.2000 р. № 1775-!!!. На в╕дм╕ну в╕д оптово╖ та роздр╕бно╖ торг╕вл╕ л╕карськими засобами , д╕яльн╕сть продажу вироб╕в медпризначення л╕ценз╕╖ не вимага╓ .
Приватний п╕дпри╓мець займа╓ться роздр╕бною торг╕влею на ринку ╕ сплачу╓ ринковий зб╕р. Чи потр╕бно йому придбавати торговий патент ? Н╕ не потр╕бно . Закон Укра╖ни «Про патентування деяких вид╕в п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ »
в╕д 23.03.96р. № 98/96-ВР зобов`язу╓ при розрахунках гот╕вкою купувати торговий патент . Але в його п.2 ч. з ст.1 сказано : д╕я цього Закону не поширю╓ться на СПД – ф╕зос╕б , як╕ займаються , зокрема торг╕влею з лотк╕в , прилавк╕в ╕ сплачують ринковий зб╕р за м╕сцем для торг╕вл╕ продукц╕╓ю в межах ринк╕в ус╕х форм власност╕ . Тож вам ц╕лком можна об╕йтися без цього державного документа .
Запитання : Чи може п╕дпри╓мець, який викупив земельну д╕лянку для промислових потреб, продати частину д╕лянки для ╕ншого призначення ? В╕дпов╕дь :
Так може. В╕дпов╕дно до Земельного кодексу Укра╖ни зм╕на ц╕льового призначення д╕лянки вимага╓ розробки нового проекту в╕дведення земельно╖ д╕лянки, який ма╓ затвердити в╕дпов╕дна рада, на територ╕╖ яко╖ розташована в╕дчужувана земельна д╕лянка. П╕сля цього може бути укладений догов╕р куп╕вл╕ – продажу земельно╖ д╕лянки.
Запитання: Приватний п╕дпри╓мець на загальн╕й систем╕ оподаткування одержав у банку кредит на товар, що згодом був проданий . Чи можна йому в╕днести до складу сво╖х витрат : плату за оформлення кредиту , а також в╕дсотки за користування кредитом ? В╕дпов╕дь: Так можна . Це п╕дтверджують норми Закону Укра╖ни «Про оподаткування прибутку п╕дпри╓мств» у редакц╕╖ в╕д 22.05.97 р.№ 283/97 – ВР. Р╕ч у т╕м , що п╕дпри╓мц╕ – загальносис
темники формують сво╖ витрати зг╕дно з перел╕ком валових витрат . При цьому до складу затрат в╕дносять т╕льки сплачен╕ витрати , як╕ документально п╕дтверджен╕ та безпосередньо пов`язан╕ з одержаним у зв╕тному пер╕од╕ доходом . Витрати на оформлення кредиту п╕длягають включенню до валових на п╕дстав╕ п. 5. 1 Закону про прибуток . Адже до них потрапля╓ сума витрат платника податку , зд╕йснених для подальшого ╖х використання у власн╕й господарськ╕й д╕яльност╕ . Нагада╓мо , що господарською д╕яльностю вважають будь – яку д╕яльн╕сть особи , спрямовану на одержання доходу у грошов╕й ,матер╕альн╕й або нематер╕альн╕й формах , у раз╕, коли безпосередня участь особи в орган╕зац╕╖ тако╖ д╕яльност╕ ╓ регулярною , пост╕йною та сутт╓вою .Оск╕льки п╕дпр╓мець узяв кредит у банку для його використання у сво╖й госпд╕яльност╕ , то пов`язан╕ з цим затрати вв╕йдуть до складу його витрат . Щоб зазначити вс╕ зазначен╕ витрати у Книз╕ ф . № 10 та у декларац╕╖ , п╕дпри╓мець ма╓ заф╕ксувати ,що кредит отримано й використову╓ться на ц╕л╕ , пов`язан╕ з п╕дпри╓мницькою д╕яльн╕стю . П╕дтвердними документами можуть стати в╕дпов╕дн╕ догов╕р з банком , б╕знес – план або техн╕ко – економ╕чне об╜рунтування , а також плат╕жн╕ документи , що п╕дтверджують ц╕льове використання кошт╕в .
1. Запитання : Приватний п╕дпри╓мець на загальн╕й систем╕ оподаткування одержав у банку кредит на товар, що згодом був проданий . Чи можна йому в╕днести до складу сво╖х витрат : плату за оформлення кредиту , а також в╕дсотки за користування кредитом ? В╕дпов╕дь : Так можна . Це п╕дтверджують норми Закону Укра╖ни «Про
оподаткування прибутку п╕дпри╓мств» у редакц╕╖ в╕д 22.05.97 р.№ 283/97 - ВР. Р╕ч у т╕м , що п╕дпри╓мц╕ - загальносистемники формують сво╖ витрати зг╕дно з перел╕ком валових витрат . При цьому до складу затрат в╕дносять т╕льки сплачен╕ витрати , як╕ документально п╕дтверджен╕ та безпосередньо пов’язан╕ з одержаним у зв╕тному пер╕од╕ доходом . Витрати на оформлення кредиту п╕длягають включенню до валових на п╕дстав╕ п. 5. 1 Закону про прибуток . Адже до них потрапля╓ сума витрат платника податку, зд╕йснених для подальшого ╖х використання у власн╕й господарськ╕й д╕яльност╕. Нагада╓мо , що господарською д╕яльн╕стю вважають будь - яку д╕яльн╕сть особи , спрямовану на одержання доходу у грошов╕й „матер╕альн╕й або нематер╕альн╕й формах , у раз╕, коли безпосередня участь особи в орган╕зац╕╖ тако╖ д╕яльност╕ ╓ регулярною , пост╕йною та сутт╓вою. Оск╕льки п╕дпри╓мець узяв кредит у банку для його використання у сво╖й д╕яльност╕, то пов’язан╕ з цим затрати вв╕йдуть до складу його витрат . Щоб зазначити вс╕ зазначен╕ витрати у Книз╕ ф . № 10 та у декларац╕╖, п╕дпри╓мець ма╓ заф╕ксувати ,що кредит отримано й використову╓ться на ц╕л╕, пов’язан╕ з п╕дпри╓мницькою д╕яльн╕стю . П╕дтвердними документами можуть стати в╕дпов╕дн╕ догов╕р з банком , б╕знес - план або техн╕ко – економ╕чне об╜рунтування , а також плат╕жн╕ документи , що п╕дтверджують ц╕льове використання кошт╕в .
2. Запитання: Чи може юридична особа набути права власност╕ на землю, яка куплена нею у ф╕зично╖ особи ╕ була нею приватизована ? Якщо так, то що буде правовстановлюваним документом ? В╕дпов╕дь : В╕дпов╕дно до ст.. 6 Земельного кодексу Укра╖ни громадяни Укра╖ни мають право отримати у власн╕сть земельн╕ д╕лянки для ведення селянського господарства, ведення особистого п╕дсобного господарства, буд╕вництва та обслуговування житлового будинку ╕ господарських буд╕вель, сад╕вництва, дачного ╕ гаражного буд╕вництва. Громадяни власники земельних д╕лянок -можуть без будь - яких обмежень в╕дчужувати ╖х юридичним ╕ ф╕зичним особам, що виступають покупцями земель в╕дпов╕дно до законодавства Укра╖ни.
У раз╕ придбання юридичною особою приватизовано╖ громадянином земельно╖ д╕лянки, така юридична особа набува╓ права власност╕ на цю земельну д╕лянку за умови ╖╖ ц╕льового використання, тобто якщо використову╓ться з метою, для яко╖ ╖╖ було передано у власн╕сть громадянину. Право встановлювальним документом у цьому випадку буде нотар╕ально зав╕рений та заре╓стрований у м╕ськ╕й рад╕ догов╕р куп╕вл╕ - продажу земельно╖ д╕лянки або державний акт на право власност╕ на землю юридично╖ особи. У раз╕ необх╕дност╕ зм╕ни ц╕льового використання приватизовано╖ земельно╖ д╕лянки право власност╕ на земельну д╕лянку набува╓ться п╕сля зм╕ни категор╕╖ земельно╖ д╕лянки , про що ма╓ бути прийняте р╕шення органами, до компетенц╕╖ яких належить передача земл╕ власн╕сть або надання ╖╖ у користування. У цьому випадку для оформлення права власност╕ на приватизовану юридичною особою земельну д╕лянку , окр╕м нотар╕ально зав╕реного ╕ заре╓строваного у встановленому порядку договору куп╕вл╕ -продажу земельно╖ д╕лянки, необх╕дний також проект в╕дведення земельно╖ д╕лянки для нового ц╕льового використання.
╤НТЕРВ’Ю З ЗАСТУПНИКОМ НАЧАЛЬНИКА ПРИЛУЦЬКО╥ ОДП╤ С.В. РИЖЕНКО „ОБЕРИ ДЛЯ СЕБЕ ЗРУЧНИЙ СПОС╤Б ПОДАННЯ ЗВ╤ТНОСТ╤” Одним ╕з завдань, поставлених Президентом Укра╖ни та урядом перед податковими органами держави, ╓ реформування системи адм╕н╕стрування податку на додану варт╕сть. Як╕ кроки, на Вашу думку, в цьому напрям╕ найперспективн╕ш╕? Ще минулого року в Прилуцьк╕й ОДП╤ розпочалася роз’яснювальна робота серед платник╕в податк╕в щодо переваг подання податково╖ зв╕тност╕ до податкового органу. Як ╕ все нове, цей процес супроводжу╓ться додатковими зусиллями, вимага╓ уваги до кожного платника податк╕в. Адже п╕дчас потр╕бно не т╕льки пропагувати, руйнуючи консервативн╕ погляди прихильник╕в старих метод╕в зв╕тування, а ╕ переконувати, що електронна зв╕тн╕сть – це сьогодення, це майбутн╓. Зрештою – просто зручно в╕дправляти податков╕ документи з робочого м╕сця, вже перев╕рен╕, так, як це зробив би ╕нспектор, але з важливою в╕дм╕нн╕стю – не потр╕бно платити штрафн╕ санкц╕╖ в раз╕ виявлення помилки.
З метою електронного контролю за об╕гом податку на додану варт╕сть залуча╓мо платник╕в цього податку до подання ре╓стр╕в отриманих ╕ виданих податкових накладних в електронному вигляд╕. Чинне законодавство передбача╓ подання ре╓стр╕в податкових накладних за добров╕льним р╕шенням платника податку. Чи передбачаються законодавч╕ зм╕ни, як╕ зроблять обов’язковим подання ре╓стр╕в до податкових ╕нспекц╕й? Сама система подання ре╓стр╕в отриманих ╕ виданих податкових накладних в електронному вигляд╕ не передбача╓ додаткових зусиль для платник╕в податк╕в щодо ведення податкового обл╕ку, а спрямована на п╕двищення ефективност╕ адм╕н╕стрування цього податку, посилення контролю за достов╕рн╕стю задекларованих сум ПДВ, скорочення терм╕н╕в проведення перев╕рок з метою в╕дшкодування податку з бюджету. Погодьтеся, що це виг╕дно ╕ самим платникам ПДВ. Переважна б╕льш╕сть платник╕в податку на додану варт╕сть вже подають до податкового органу ре╓стри отриманих ╕ виданих податкових накладних, зокрема в електронному вигляд╕. ╤ п╕дтримують це нововведення.
Очевидно, що перех╕д на електронний документооб╕г запоб╕га╓ вс╕ляким мах╕нац╕ям, до яких вдаються нечист╕ на руку б╕знесмени. Тому ╕ не посп╕шають переходити на електронне зв╕тування, тим самим привертаючи до себе увагу. Протягом 2007 року сп╕вроб╕тниками в╕дд╕лу податково╖ м╕л╕ц╕╖ Прилуцько╖ ОДП╤ у вза╓мод╕╖ з територ╕альними п╕дрозд╕лами ДП╤ було виявлено та упереджено 15 факт╕в незаконного формування „в╕ртуального” податкового кредиту з податку на додану варт╕сть та його в╕дшкодування з бюджету на суму 6097,6 тис. грн. Питання подання ре╓стр╕в отриманих ╕ виданих податкових накладних в електронному вигляд╕ до податкових орган╕в повинно обов’язково врегулюватися законодавчо. На розгляд╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни нараз╕ перебува╓ проект закону Укра╖ни „Про внесення зм╕н до Закону Укра╖ни „Про податок на додану варт╕сть”, зг╕дно з яким передбача╓ться обов’язкове подання до податкового органу разом з податково╖ зв╕тн╕стю з ПДВ коп╕й запис╕в у ре╓страх виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляд╕. Аналог╕чну норму передбачено у розд╕л╕ V „Податок на додану варт╕сть” проекту Податкового кодексу Укра╖ни, розробленого в╕дпов╕дно до Концепц╕╖ реформування податково╖ системи Укра╖ни. Якщо п╕дпри╓мство допустило помилку в податков╕й декларац╕╖ з ПДВ (наприклад, не врахувало дан╕ податково╖ накладно╖), то чи можливо ╖╖ виправити в електронних ре╓страх ╕ декларац╕╖? Програмне забезпечення формування податково╖ зв╕тност╕ та ре╓стр╕в податкових накладних, яке, до реч╕, нада╓ться податковими органами безкоштовно, перед надсиланням документ╕в на електронну адресу органу ДПС зд╕йсню╓ арифметико – лог╕чний контроль правильност╕ заповнення декларац╕╖ з ПДВ на п╕дстав╕ даних ре╓стр╕в отриманих ╕ виданих податкових накладних.
У раз╕ допущення помилки (наприклад, податкову накладну не включено до в╕дпов╕дного ре╓стру), то вс╕ виправлення зд╕йснюються в тому порядку, що ╕ на паперових нос╕ях податково╖ зв╕тност╕. Так який же спос╕б зв╕тування краще обрати платнику податку? Законом Укра╖ни в╕д 21.12.2000 року № 2181 – ╤╤╤ „Про порядок погашення зобов’язань платник╕в податк╕в перед бюджетами та державними ц╕льовими фондами” та наказом ДПА Укра╖ни в╕д 30.05.1997 року № 166 „Про затвердження форми податково╖ декларац╕╖ та Порядку ╖╖ заповнення ╕ подання” передбачено чотири способи подання декларац╕╖ з ПДВ до податкових орган╕в: на паперових нос╕ях, магн╕тних нос╕ях з роздрукованими коп╕ями файл╕в, засобами електронно╖ пошти та поштовими в╕дправленнями.
Обрати зручний для себе спос╕б подання зв╕тност╕ – право платника податку. |
|
|
|
 |
|
|
|
 |
 |
| Спонсор проекту А/Т тютюнова компан╕я "В.А.Т.- Прилуки" © 2007 Розробка та техн╕чна п╕дтримка ╤СП Т╤М. Вс╕ права застережено. Сайт працю╓ на основ╕ CMS "Adviser". При повному або частковому використанн╕ матер╕ал╕в, що розм╕щен╕ на сайт╕, посилання на сайт обов'язкове. В╕дпов╕дальн╕сть за достов╕рн╕сть матер╕ал╕в поклада╓ться на ╖х автор╕в. Адм╕н╕страц╕я сайту не завжди под╕ля╓ думку автор╕в наведених матер╕ал╕в. |
